Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обачний

Обачний, -а, -е. Осмотрительный, осторожный, внимательный. Гей, — каже, — ти, шинкарко молода, ти, Насте кабашна! Ти, — каже, — до сіх бідних козаків-нетяг хоч злая, да й обашна. ЗОЮР. І. 203.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАЧНИЙ"
Забу́ток, -тку, м. 1) Остатокъ, памятникъ. Забуток старшини. О. 1862. X. 1. 2) Забвеніе. Павлогр. у.
Зацвіта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зацвісти́, -ту́, -те́ш, гл. 1) Зацвѣтать, зацвѣсть. Зацвіла калинонька в лузі. Чуб. V. 63. 2) Плесневѣть, заплесневѣть. Цвіллю зацвіла. Шевч. 668.
Збива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зби́ти, зіб'ю́, б'єш, гл. 1) Сбивать, сбить, сколачивать, сколотить. Молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428. Од хвіртки до ґанку й до комори лежали по землі стежкою збиті докупи дві дошки. Левиц. Пов. 20. Въ приложеніи къ людямъ зби́ти доку́пи — собрать, соединить. Буде кому люд той збити докупи, що вештається по острову. Стор. МПр. 134. У Гребинки о составленіи книги: Що ж то роблять земляки отсіми довгими зімніми вечорами? Давай, зіб'ю їм книжку. Греб. 407. Въ значеніи собирать, собрать (о деньгахъ, имуществѣ): Ік Великодню збігли півтора карбованці, хотіли, хоч поросятко купити. Г. Барв. 503. А яку худобу збив велику покійний. О. 1861. X. 38. 2) Сбивать, сбить, сшибать, сшибить. Збий оцей обруч з діжки. Ой коню ж мій вороненький, ой де ж твій пан молоденький? Чи ти його в Дніпрі втопив, чи ти його під себе збив? Грин. III. 632. Збив десять яблук. Рудч. Ск. І. 20. Як ударе його чоботом, а пеньок був гнилий, — так він його ногою і збив. Грин. І. 209. 3) О лошади: осаживать, осадить. Оце заїхав, — і завернуться ніяк: треба мабуть збити коня. Черниг. у. Чуєш, хлопче, збий мені воли. Черниг. у. 4) Ссадину дѣлать, сдѣлать, ссаднить. А правою чого ж ти не береш? — Та збив палець. Грин. І. 175. зби́ти ши́ю (воло́ві). Натереть шею (волу). 5) Смолачивать, смолотить. Коло клуні пашня потрушена; з півсніпка чи збито, чи не збито, а забуто й покинуто. МВ. (О. 1862. І. 98). 6) Вытаптывать, вытоптать. Дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? О. 1861. V. 67. 7) Выбивать, выбить (градомъ). Збило ту пшеницю (грядом), зосталась сами стерня. Грин. II. 147. 8) Возмущать, возмутить, взбивать, взбить. Єв. І. V. 4. Чого вода каламутна? Чи не хвиля збила? Чуб. V. 126. Пилу не збивайте, шмаття не валяйте. Чуб. III. 34.бу́чу. Поднять шумъ, крикъ, скандалъ, тревогу. Жінка аж під стелю, — таку бучу збила. Рудч. Ск. II. 22. 9) Пахтать, напахтать (масла). Збити масла. Левиц. І. 483. 10) Сбивать, сбить, смущать, смутить. Ви Іова не збили, не вміли ви йому одвітувати. К. Іов. 70.з пантели́ку, з пли́ву, з пли́гу. Сбивать, сбить съ толку. Бісові дівчата і жіночки... збивають його з пантелику. Стор. II. 243. Усі осінню зіб'ють з пливу. Н. Вол. у. 11)з ста́тку. Довести до потери, разорить. Вх. Уг. 240. 12) Только сов. в.кри́лами. Захлопать крыльями. Когут збив крилами. МУЕ. III. 43.
Кузоб и кузуб, -ба, м. = козуб. Обібрався грибом — лізь у кузоб. Ном. № 7077. Нехай же я подивлюся, хто сидить в запічку — аж там дячок-неборачок у кузуб зігнувся. Чуб. V. 674.
Куковка, -ки, ж. = зозуля. Вх. Уг. 248.
Обсаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. обсади́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Окружать, окружить себя, посадить вокругъ себя. Чумакова жінка — молода удова за чумаком зажурилася, а набрала меду, набрала горілки, чумаками обсадилася. Чуб. V. 1032. Обсадися садом, садом виноградом. Гол.
Переїздом нар. Проѣздомъ. Гостював я на Вкраїні переїздом за гряницю. К. ХП. 12.
Пітник, -ка, м. 1) Потникъ. Черк. у. О. 1862. V. 103. 2) Часть хомута: войлочная подкладка на шеѣ лошади. Вас. 159.
Походити 2, -джу́, -диш, гл. 1) Походить. Єсть у мене гарний хлопець, я його любила, то він буде припадати, де я походила. Грин. III, 222. по тобі похо́дить ще й ломака — будешь еще и палкой битъ. Г.-Арт. (О. 1861. III. 83). 2) Износить. Батеньку-голубоньку! не гнівайся на мене, що-м ті хліб переїла, сукні-м ті походила. О. 1862. IV. 15. 3) Забеременѣть (о коровѣ). Раненько походили корови, раненько й попрокидалися. Зміев. у.
Пробачити Cм. пробачати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБАЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.