Згуча́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Испугаться. Кінь згучався.
Кльочити, -чу, -чиш, гл. О тетеревѣ: токовать. Ґотур на весну кльочит.
Ковалик, -ка, м. Ум. отъ коваль.
Му́рий, -а, -е. 1) Темносѣрый, испещренный пятнами (о масти). Кіт мурий. Три голови мав сей пес мурий. 2) Смуглый. А зась, мурий нехрещений! цеглу їж, а не хліб печений. Ум. муре́нький. У цього Марка була пара муреньких бичків.
Оттой, отта, отте́, мѣст. Вотъ тотъ. Умер оттой Лисенко, та вдова продавала худобу.
Перепанувати, -ну́ю, -єш, гл. Окончить господствовать, властвовать.
Розімняти, -мну, -неш, гл. = Розім'яти.
Тіточка, -ки, ж. Ум. отъ тітка.
Удача, -чі, ж.
1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. Така вже вдача собача. Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі. удачу до чого мати. Имѣть къ чему способность. Побачить, що.... хлопець або дівча до чого вдачу має.
2) Удача, успѣхъ. Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба.
Усемогучий, -а, -е. Всемогущій. Бог всемогучий.
