Відставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відставити, -влю, -виш, гл. 1) Отставлять, отставить. Стривай, чавун з окропом трохи відставлю. 2) Оттопыривать, оттопырить. Вовк одставив свій хвіст.
Голінка, -ки, ж. Голень. Білий, мов голінка. Уроки-врочища.... тут вам не стояти, за плечима не знобити, поперека не ломити, голінок і колінок не крутити.
Гостроли́стий, -а, -е. Съ длинными и узкими листьями. Зелені ряди гостролистої кукурузи.
Заба́ра, -ри, ж. 1) Задержка; замедленіе. не в забарі. Вскорѣ. Не в заба́рі буде у нас дитина. 2) Медлительный человѣкъ.
Кре́ля, -лі, ж. Большая льдина.
Переточувати, -чую, -єш, сов. в. переточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Перецѣживать, перецѣдить, перелить изъ одной бочки въ другую.
2) Просѣвать, просѣять. Переточили пшеницю на решето.
3) Истачивать, источить. Черви переточили дерево. Миші ярину мені так перемочать та переточать, що скот понюхає й не їсть.
Пуль! меж. Призывъ для индюшатъ, цыплятъ, гусятъ.
Турко, -ка, м. Названіе вола съ рогами, расходящимися съ основанія, а со средины загнутыми внутрь такъ, что концы ихъ почти сходятся.
Тхілити, -лю́, -лиш, гл. = квилити. Ти, соколе, не тхіли.
Штовхан, -на, м. Толчекъ, тумань. І ласкою умовляв її.... иноді й штовханів давав. Вона вже боялась чоловіка, боялась, щоб він їй не дав штовхана збоку.
