Валькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки.
2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины.
Галабурдник, -ка, м. Буянъ, дебоширъ.
Гу́ща, -щі, ж. 1) Гуща, подонки, осадокъ. Там тільки на денці.... гуща зосталась. 2) Чаща, густое мѣсто. Де ліси і гущі — прорубували просіки. 3) І він у ту гу́щу. И онъ туда вмѣшался.
Кабатирка, -ки, ж. Табакерка.
Кенді Cм. кендя.
Клунок, -нка, м. Полмѣшка; котомка; узелъ. Півдесяток сомини і клунок тарані. Одчинила вона скриню, виймала Василеві сорочки і вкладала в клунок. Зоставив він їй клунок з харчами. Вийняв клунок з просом. Подольск. и Ум. клуночок. І внучатам із клуночка гостити виймала. В'їхала в двір коняка, вступили богомольці з клуночками.
Нецнота, -ти, ж. Порокъ. Лучче цнота у болоті, як нецнота у золоті.
Рубель II, -бля, м. Рубль, денежная единица. Ум. рублик. Несу рублика золотого викупляти коня вороного. Ув. рубляка.
Скажений, -а, -е. 1) Бѣшенный. Скажена собака.
2) О человѣкѣ: бѣшенаго, вспыльчиваго характера. Мати скажена, а син ще скаженіший. Ум. скажене́нький. Та той дід таки трохи скажененький, я це знаю.
Хутрувати, -рую, -єш, гл.
1) Подбивать мѣхомъ.
2) — піч. Обмазывать глиной печь. Як же мені, сестро, такій бути, чуже діло роблячи, чужі печі хутруючи.
3) — двері. Вставлять косяки дверные.
4) — чоботи. Пришивать подкладку въ сапоги. Cм. футрувати.
