Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кажнесенький, -а, -е., Ум. отъ ка́жний.
Карб, -бу, м. 1) Нарѣзка, зарубка, рубець, мѣтка. Подольск. г. Переносно: слѣдъ, воспоминаніе перенесеннаго. В короткий вік мій багато карбів лягло на мойму серці. Г. Барв. 99. 2) Вырубка въ бревнѣ поперегъ, на половину толщины, для закладки въ нее другого бревна. Камен. у. 3) Бирка, счетная палочка. на карб узяти. Поставить въ счетъ. Ум. карбе́ць, карбик, -карбичок.
Наба́гнутися, -нуся, -нешся, гл. = набагнути 2. Набагся того. Зн. Вх. 38.
Пересукувати, -кую, -єш, сов. в. пересука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пересучивать, пересучить.
Пошкутильгати, -га́ю, -єш, гл. = пошкатильгати. Пошкутильгав до волости. Черк. у.
Примащувати, -щую, -єш, сов. в. примастити, -мащу, -стиш, гл. Сдабривать, сдобрить кормъ. Херс. г. Мукою примащують січку худобі. МУЕ. І. 99.
Прямець, мця́, м. Прямая линія. Ось дивись на крокву! ба, де прямець од крокви. Волч. у.
Спарно нар. Душно. Вх. Зн. 65.
Стрімчастий, -а, -е. = стрімкий. МВ. ІІІ. 138.
Хаптурувати, -рую, -єш, гл. = хавтурувати. К. ЦН. 298.