Відвічно нар. Отъ вѣка, вѣчно.
Заро́слий, -а, -е. Заросшій.
Засма́лювати, -люю, -єш, сов. в. засмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Обжигать, обжечь; опаливать, опалить.
Затрю́хати, -хаю, -єш, гл. Побѣжать мелкой рысцой.
Збабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Обабиться. Коли дівці сходить на вінці, то збабів.
Зв'яза́ти, -ся. Cм. зв'язувати, -ся.
Ростряватися, -ряюся, -єшся, гл. = розстряватися. Пуде душа козацька молодецька з білилі тілом рострявати.
Стопити 2, -плю, -пиш, гл. Расплавить, растопить.
Удача, -чі, ж.
1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. Така вже вдача собача. Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі. удачу до чого мати. Имѣть къ чему способность. Побачить, що.... хлопець або дівча до чого вдачу має.
2) Удача, успѣхъ. Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба.
Шкапа 1, -пи, ж. Кляча, плохая лошадь. Вівса шкапа ззіла, так і віз побила. посл. ум. шкапка.
