Багнявий, багняний, -а, -е. = багнистий.
Бехати, -хаю, -єш, одн. в. бехнути, -ну, -неш, гл. Дѣлать что нибудь съ шумомъ: стучать, падать, бить, стукнуть, упасть, ударить. Кого по пиці бехає, кого у груди тасує. Так і бехнув з горища.
Виправити, -ся. Cм. виправляти, -ся.
Віджахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отскочить отъ кого въ ужасѣ, въ испугѣ. (Відьми) кинулись на Пантелемона і од жахнулись од круга.
Гепати, -паю, -єш, гл.
1) Ударять.
2) Падать съ шумомъ.
3) Шлепать, идти по мягкому. І нащо ти гепаєш по грязі?
Плотарь, -ря́, м. Сплавщикъ, плотовщикъ.
Погода, -ди, ж.
1) Соглашеніе, мировая.
2) Погода. Еол, оставшись на господі, зібрав всіх вітрів до двора, велів поганій буть погоді.
3) Хорошая, ясная погода. І в погоду часом грім ударить. Чи в погоду, чи в сльоту веселий іду на роботу.
4) Вѣтеръ, буря, дождь, снѣгъ. Погода упаде. Погода у вікно б'є, — зачиніть. Як їхав, то одвернувсь, відкіль погода, йшла. Ум. погодонька. Дай, Боже, з вечора погодоньку.
Поначитуватися, -туємося, -єтеся, гл. Начитаться (о многихъ). Ми й сами всього того доволі поначитувались.
Проміж пред. Между, промежъ. Йому пробігла собака проміж ногами.
Шелепати, -паю, -єш, гл. 1) Брести, шлепать по грязи. 2) = шолопати.