Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байдужки нар. Ум. отъ байдуже.
Відчаяка, -ки, об. Отчаянный, отчаянная. Був такий одчаяка, що без кінця. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Дуби́ще, -ща, м. Ув. отъ дуб.
Зашерха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. заше́рхнути, -хну, -неш, гл. Подергиваться, подернуться, покрыться тонкимъ слоемъ чего-либо, напр. льда. Уже вранці, то й водиця у кориті, де напувають товар, зашерхає. Греб. 403. Прийшов Петрусь, і сльози, шо ще не зашерхли, зараз і висохли. Г. Барв. 501. Се він говоритъ, аби горло не зашерхало. Г. Барв. 316.
Мензирь, -ря, м. Родъ овечьяго сыра.
Нагна́ти Cм. наганяти.
Неокаяний, -а, -е. Окаянный. Харьк. г.
Обіз, обозу, м. = обоз. За татарми обіз іде, за обозом — кінь турецький. Гол. I. 97.
Полонистий, -а, -е. Покатый. Полониста гора. Черк. у.
Прояснити, -ся. Cм. проясняти, -ся.