Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віджобоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Отшептать. А баба таки віджобоніла трохи хоробу.
Віківщина, -ни, ж. Старина. Пожалуй віковщину раз, а вона тебе десять раз.
Го́ренько, -ка, с. Ум. отъ горе.
Губе́рня, -ні, ж. 1) Губернія. Чуб. V. 978. 2) Губернскій городъ. Сяя дорога до Київа губерні. Чуб. V. 980.
Заклопота́ти, -чу́, -чеш, гл. Причинить много заботъ, хлопотъ. Бо свекруха й лепетуха, сварливая голова, вона ж мене заклопоче, — я ж дівчина молода. Чуб. V. 535.
Колінчити, -чу, -чиш, гл. Бить (колѣномъ?) Ну, вже він мене колінчив, колінчив після сюю. Г. Барв. 302. Звалив його, колінчив уже, колінчив, стілько йому схотілось. Мнж. 91.
Наля́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. наляка́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Пугаться, напугаться.
Обторганий, -а, -е. Обтрепанный. Вх. Уг. 255.
Поохабляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (многихъ). Вх. Уг. 261.
Цмокатися, -каюся, -єшся, гл. Цѣловаться.