Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

новоселець

Новоселець, -льця, м. Вновь поселившійся, новопоселенець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 569.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОВОСЕЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОВОСЕЛЕЦЬ"
Вільха, -хи, ж. Ольха. Betula almus. Сіла, пала галка на зеленій вільсі: не хилися, вільхо, бо й так мені гірко. Мет. 251. Ум. вільшка. Волч. у.
Докрути́ти Cм. докручувати.
Занеха́ння, -ня, с. Пренебрежете, оставленіе безъ вниманія, недосмотръ, нерадѣніе.
Зару́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заревѣть? Заруй, туре, буйний туре, буковинський туре! Федьк. (Ватра, 104).
Налуча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. налу́читися, -чуся, -чишся, гл. Прицѣливаться, прицѣлиться. Ото він прикравсь та рушницею налучається на качки. Полтавск. г.
Підобідання, -ня, с. Время предъ обѣдомъ. Все тута по иначому: що снідання в підобідання, а обід аж ік полудню. Грин. III, 493.
Порозру́бувати, -бую, -єш, гл. Разрубить (во множествѣ).
Скарбувати, -бу́ю, -єш, гл. Собирать сокровища. Скарбує для себе, а не в Бога багатіє. Єв. Л. ХП. 21.
Уродити, -ся. Cм. урожати, -ся.
Цапур, -ра, м. = цап і. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОВОСЕЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.