Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

новорочник

Новорочник, -ка, м. Альманахъ. Сніп, український новорочник. Зкрутив Александр Корсун. Рік первий. Харьк. 1841.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 569.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОВОРОЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОВОРОЧНИК"
Біснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Бѣситься, бѣсноваться, сумасшествовать. Бѣл.-Нос.
Бугаяка, -ки, м. Ув. отъ бугай.
Вигнанець, -нця, м. Изгнанникъ. К. Бай. 69.
Гойдарь, -ря, м. и пр. = гайдарь и пр.
Кусатися, -саюся, -єшся, гл. Кусаться. А собаки ж у вас не кусаютсья? К. ЧР.
Наломи́ти, -млю́, -миш, гл. 1) Наломить. 2) Приспособить.
Недосвідомий, -а, -е. Неузнанный по опыту, неузнанный въ точности. Усе недодумане і недосвідоме з неї (Шевченкової пісні) посчезло; зосталось тілько саме сяєво. К. ХП. 130.
Різьбований, -а, -е. Рѣзной. Стовпи різьбовані церковні. К. Псал. 320.
Роз'єднати, -ся. Cм. роз'єднувати, -ся.
Сратво, -ва, сраття, -тя, с. Процесъ испражненія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОВОРОЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.