Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блеклий, -а, -е. Поблекшій, увядшій.
Випозивати, -ваю, -єш, гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Зміев. у. Тілки дви карбованці й випозивав за бика. Канев. у.
Натравка, -ки, ж. Полка въ кремневомъ ружьѣ.  
Онаджити, -джу, -джиш, гл. = оначити. Вх. Зн. 44.
Постилка, -ки, ж. Подстилка. Херс.
Сімя, -ї, ж. = сем'я. В болоті не без чорта. — в сімї не без п'яниці. Ном. № 2448.
Смичок, -чка, м. = лучок. А скрипочка оріхова, а смичок із рути. Чуб. V. 969.
Студениця, -ці, ж. = криниця. Пішла б любка та й принесла ой водиці з студениці. Н. п.
Упірати, -раю, -єш, сов. в. уперти, упру, -реш, гл. 1) Втаскивать, втащить. втянуть. Упер у хату мішок. 2) Втискивать, втиснуть. Де воздух в, туди вже нічого не впреш, хиба його попереду випреш. Ком. В. II. 15.
Школяр, -ра, м. Школьникъ, ученикъ. Грин. II. 283. На Сорок Святих школяр несе вчителеві сорок бубликів. Ном. № 414.