Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біжник, -ка, м. Полочка для иконъ. Конст. у.
Відтавати, -таю, -єш, сов. в. відтанути, -ну, -неш, гл. Оттаивать, оттаять.
Жа́льнощі, -щей и -щів, ж. мн. = жалощі. Желех.
Забри́нькати, -каю, -єш, гл. Забреньчать. Вх. Уг. 238.
Занехлю́ювати, -хлю́юю, -єш, сов. в. занехлю́їти, -лю́ю, -єш, гл. Загрязнять, загрязнить, привести въ неряшливый, нечистый видъ. К. Кр. 24. Добра хазяйка, — так занехлюїла хату, що сміття по коліна!
Обкапувати, -пую, -єш, сов. в. обкапати, -паю, -єш, гл. Окапывать, окапать, закапать. Обкапали таки мені юпку свічкою на Страстях. Харьк.
Похмарно нар. Пасмурно. Міусск. окр.
Розсип II, -пи, ж. На Днѣстрѣ: лиманная береговая мель, слегка покрытая водою и во время сѣверныхъ вѣтровъ обнажающаяся на далекое разстояніе. Браун. 52.
Тупець, -пця, м. = тупак. Шейк. Вх. Зн. 71.
Ускакувати, -кую, -єш, сов. в. ускочити, -чу, -чиш, гл. Вскакивать, вскочить во что, впрыгивать, впрыгнуть. Я буду ускакувать в утробу жінкам, та й буду їх мордувати. Стор. І. 55. Ускочив по самі вуха.