Барасулі, -суль, ж. мн. Большія стеклянныя желтыя бусы.
Бев!, меж. Подражаніе протяжному удару колокола.
Ведмідь, -медя, м. Медвѣдь. Швидкий як ведмідь за перепелицями. Не жируй з ведмедем, бо, він тебе зада вить. Ум. ведмедик.
Де́в'ятеро чис. Девять душъ, штукъ. Дев'ятеро скоту з кошари на вибір займала. Ой не сам запорожець іде: дев'ятеро коней веде. Ум. Дев'яті́рко.
Зубожений, -а, -е. Приведенный въ бѣдность, сдѣланный бѣднымъ. Коли ми зійдемося знову на сій зубоженій землі?
Кавуля, -лі, ж. Названіе кукушки. Зозуле-кавуле! чи довго ще мені у батенька, у матінки жити? Новц.
Моркоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. Бормотать. Жид хату закладав, то моркотить (Богу все молиться).
Пола́, -ли, ж. 1) Пола. Від напасти і полу вріж, а втікай. Під полою, під правою чужу милу держить. Ой вдарила мати об поли руками: діти ж мої, квіти мої, пропала ж я з вами. Взяв за себе панну в самого короля з під поли. 2) Полотнище. Спідниця в сім піл. 3) У кожевниковъ: каждая изъ двухъ боковыхъ частей выдѣланной кожи: средняя часть, самая толстая, назыв. слуп, слупе́ць, а боковыя поли. 4) мн. поли. У обжигателей углей: въ кучѣ дровъ, приготовленной для обжиганія, — нижняя часть, состоящая изъ болѣе длинныхъ и тонкихъ дровъ. 5) Каменная плита. 6) Менструація.
Солов'я, -яти, с. Птенецъ-соловей. На калині соловя. Ум. солов'ятко. А в городі мятка, в саду солов'ятка.
Хвиґлювати, -люю, -єш, гл. Юлить, увертываться. Не хвиґлюй, не помажеться. Хвиґлює, щоб хто пішов. Cм. фиґлювати.
