Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

німіти

Німіти, -мі́ю, -єш, гл. Нѣмѣть. Мати дивиться на неї, од злости німіє. Шевч. 23. Поле німіє. Шевч. Біль німіє трохи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 567.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІМІТИ"
Володарь, -ря, м. Владѣтель, владѣлецъ.
Зви́дити, -джу, -диш, гл. Простить, извинить. Нехай тобі Бог звидипь і збачить. Ном. № 4129.
Картопелина, -ни, ж. = картоплина.
Лабзюк, -ка, м. Попрошайка-мужчина.
Лову́чий, -а, -е. 1) Умѣющій ловить. 2) = ловецький. Ловецький посуд. О. 1862. III. 63.
Набі́лля, -ля, с. Бѣлье? Вберімось, бабусеньку, у біле набіллє да й ходімо, бабусеньку, на час на весіллє. Грин. III. 340. Cм. білля.
Позіхи, -хів, м. мн. Зѣвота. Позіхи напали. Черк. у.
Рамено, -на, с. 1) Перекрестье креста. Лохв. у. 2) Въ вѣтряной мельницѣ: каждое изъ двухъ бревенъ, проходящихъ сквозь валъ и перекрещивающихся, къ которымъ придѣланы крылья. Лохв. у. 3) Въ мельницѣ: радіусъ соединяющій кругъ колеса съ осью. Черниг. у. Мик. 480. 4) Часть ступи походючої. Шух. І. 104.
Сказ, -зу, м. 1) Бѣшенство. Грин. II. 20. Чоловік мій, мов який сказ на його напав, що день тобі у Нога бурла бє та каламуте. Екатер. г. 2) = огріх. Ананьевск. у. 3) Мѣсто въ полотнѣ, гдѣ остался слѣдъ спутанныхъ при тканіи нитокъ. МУЕ. III. 20.
Сотниківна, -ни, ж. Дочь сотника. Стор. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НІМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.