Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благати, -гаю, -єш, гл. Просить, молить, умолять. Пані-матку до свого дому благає. Мет. 350. Коли зле гадаєш, чом же Бога благаєш. Ном. № 87. благати на поміч. Просить помощи.
Віддиха, -хи, ж. Отдыхъ. Трихи та мнихи — нема оддихи. Ном. № 10952.
Зрожати, -жа́ю, -єш, сов. в. зроди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Рожать, родить. Так його мати зродила. Ном. № 2918. Ти учора ізвечора дитя зродила. Грин. III. 273. 2) Родить, уродить. Як будуть сестро... ягоди зрожати. О. 1861. X. 89. Прошу ж тебе, не цвіти красно, прошу ж тебе, не зроди рясно. Мет. 176. Добра нивонька була: сто кіп жита зродила. Чуб. III. 240.
Кундель, -ля, м. Собака овчарка. Щирий кундель степовик. Котл. Ен. 66. Вівчарки прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом, а кунделі мовчать. Гліб.
Пишний, -а, -е. 1) Гордый, важный. Оце яка пишна молодиця: і добридень не каже, а дивиться на, півока. Волч. у. В мене рід гордий та пишний. Чуб. V. 533. 2) Роскошный, пышный. Являється мій світ у пишних шатах. К. Іов. Ум. пишне́нький. Не жаль мені ні постелі біленької, ні вечері пишненької. Чуб. V. 42. Друженька пишненька. Грин. III. 504.
Понастачати, -ча́ю, -єш, гл. Доставить, приготовить (во множествѣ).
Прокричати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать. Нехай він лютує, поки сам загине, поки безголовь'я ворон прокричить. Шевч. 35.
Салашитися, -шуся, -шишся, гл. Поселяться гдѣ. Желех.
Спомагати, -га́ю, -єш, сов. в. спомогти́, -жу, -жеш, гл. Помогать, помочь. Рятуй, рятуй рідну Україну, тобі Боже та й споможе. Н. п. Нікого не споможе, не порадиш. Гн. II. 24. 2)на що. Давать, дать возможность, средства. На що нас Бог споміг, тим і приймаєм. Ном. № 12087.
Шляхтонька, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.