Бездолля, -ля, с. = іі. безділля. Усім людям хороше живеться, а я плачу по бездоллі.
Висти, в'ю, в'єш, гл. = вити, в'ю, в'єш. А з хрещатого та барвіночка не висти віночка.
Голос, -су, м. 1) Голосъ. Козацьким голосом гукає. Почула Леся Кирила Тура голос. на такий голос. Такимъ голосомъ. Питає його на такий саме голос, як у дочки. У голос. Громко. Ой прийшли до Дунаю та у голос гукнули. Плаче-плаче, а далі й заридає у голос. Іван у голос тужить. у голос ударились. Заплакали громко. Иногда въ томъ же значеніи совсѣмъ безъ глагола. Батько і мати бачуть лихо, та в голос. Справді робиться страшно. Деякі вже й у голос. не своїм голосом. Громко, испуганно, неестественно. Кричить не своїм голосом. у свиний голос. Несвоевременно; чаще всего: очень поздно. подати голос. Отозваться. Марина перша було подає голос. в один голос. Одинаково. Чи можна ж, щоб стільки людей брехало та все в один голос? на голос. Громко. Брат читає коло стола на голос. Ум. голосок, голосочок, голосонько. Кого я люблю — по голосоньку пізнаю.
Дзвя́кнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть на землю, шлепнуться, брякнуться.
Доруче́ння, -ня, с. Порученіе.
Ма́гура, -ри, ж. Высокая гора.
Нахватитися, -хвачуся, -тишся, гл. Быстро явиться, подоспѣть. Нахватився до моці, та обі оці. аж тут і світ нахватився. Начало свѣтать. Світова зірочка нахватилась.
Парцьошка, -ки, ж. = барцьошка.
Півка, -ки, ж. (= пілка) = пелена. За ним, за ним дівчиниця несе дитя в півці.
Цензорувати, -рую, -єш, гл.
1) Цензировать.
2) Осуждать? Ей, дочко, схаменися! Що тобі такого, що так цензоруєш дітей? Хиба ж ти дідичка сама? Хиба твій батько не піп був?
