Виросток, -тка, м. Подростокъ. У мене діти ще не великі: так, виростки собі. Ум. ви́росточок. Такий хлопчук, виросточок уже чималий.
Драмо́ваний, -а, -е. У Кулиша: драматическій. Драмована трилогія.
Зви́сока нар. 1) Высоко, на возвышенномъ мѣстѣ. Ой як мені тих дружечок позбірати, ой де мені їх звисока посажати. 2) Съ вышины. Твій престол во віки вічні звисока сіяє.
Змочи, змо́жу, -жеш, гл. = змогти.
Катержний, -а, -е. = каторжний. Уже вона мені отут сидить в печінках, ся річка катержна.
Кінник, -ка, м. = кінниця.
Княжевський, -а, -е. Княжескій. Княжевські челядинці вештались по містечках, селах і хуторах.
Оказія, -зії, ж. 1) Случай, особый случай; происшествіе; необычайное событіе, несчастное происшествіе. Що за оказія? — мов не то село стало. Хиба оказія яка, то купе горівки, а то й не кажи. Справедливе небо не синє, а червоне; як коли, до воно росчиняється, тільки на яку небудь оказію: на войну або на помірок, або на голод. Лава тріщить — на оказію в хаті. 2) Съ измѣн. удар.: Оказія. У Мкр. употребл. въ знач.: предвѣщаніе. По поводу сороки, предвѣщавшей вдовѣ гостей-сватовъ, говорится, что она Оказію на господі про талан свій має. 3) Съ тѣмъ же удар., что и 2. Сѣверное сіяніе (какъ предвѣщающее необычайное событіе?)
Толокувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) землѣ: быть подъ паромъ. Два рази ореться, а третій толокує. 2) Работать толокою.
Часловець, -вця, м. Часословъ.