Вірити, -рю, -риш, гл.
1) Вѣрить. Не вірь, то звір: хоч не вкусить, то злякає.
2) Давать въ долгъ. Не вірять шинкарі горілки.
В'ячати, -чу, -чиш, гл. = мекати. Коза в'ячит, кричит: ве, ве!
Дої́дливий, -а, -е. Докучливый, надоѣдливый. Слухати доїдливих річей.
Зрана нар. Поутру, съ утра. По закутках зрана до вечора стоять діди.
Ма́рище, -ща, с. = мара.
Потрава, -ви, ж. Кушанье, блюдо. Ріжуть на потраву птицю або й порося. Тут їли різнії потрави і все з полив'яних мисок.
Рубець, -бця, м.
1) Рубець въ шитьѣ, одеждѣ. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. шити рубце́м. Сшивать, захватывая за самые края матеріи.
2) = шрам.
3) мн. рубці. Рубецъ, одинъ изъ четырехъ желудковъ жвачнаго животнаго, а также и кушанье изъ него. Ум. рубчик.
Спритно нар. Понятливо, смѣтливо, ловко, проворно.
Тувальня, -ні, ж. Полотенце.
Чубитися, -блюся, -бишся, гл. Драть другъ друга за волосы, переносно: драться, не мирно жить. Пани чубляться, а в мужиків чуби тріщать. Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться.
