Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недостача

Недостача, -чи, ж. 1) Недостающее количество, недостатокъ. Сього-того треба, жінка не вважає: тілько чого недостача, — в батька-матір лає. Грин. III. 296. Давай більше грошей, щоб не було недостачі. 2) = недостаток. Виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах. Мир. ХРВ. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 545.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОСТАЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОСТАЧА"
Викорчувати Cм. викорчовувати.
Витягти, -ся. Cм. витягати, -ся.
Губрі́й, -рія, м. = Губань. Конотоп. у. Губрієм прозвано його за те, що був вельми багатий і добре губатий. Г. Барв. 448. Ув. Губрія́ка. Аф. 370.
Лахамендрики и лахаминдрики, -ків, м. мн. Тряпье, рубище. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Ло́пнути, -ну, -неш, гл. Лопнуть. Против вогню і камінь лопне. Ном. № 3299. Щоб ти лопнув! Ном. № 3799.
Насмолити Cм. насмолювати.
Поганьбити, -блю́, -би́ш, гл. Охулить, осрамить. Старий його поганьбив. Чуб. II. 335.
Поклякти, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Г. Барв. 147. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать. Греб. 363.
Статечність, -ности, ж. Постоянство, степенность, солидность, порядочность, благоразуміе. А старшина, занедбавши свою статечність, та гоцака! аж курява пішла. Канев. у. Достатечность показує статечность. Ном. № 1363.
Стіб, -бу, м. Стежокъ. Шух. I. 154, 153.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕДОСТАЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.