Вимотувати, -тую, -єш, сов. в. вимотати, -таю, -єш, гл. 1) Выматывать, вымотать. 2) Добывать, добыть мошенничествомъ. Що вибреше, що вимота, то те й його. 3) Выпутывать, выпутать изъ бѣды. Йому аби тих вимотати, а сам викрутиться.
Ключина, -ни, ж.
1) Жердь. У нас так гарно колиску вішають: парубки ключин чотирі вирубають, ужівками зв'яжуть та батогів два, та на батоги прив'яжуть дошку та й гойдаються.
2) Жердь, которой прикрѣпляется солома на крышѣ. Ой загув, загув сизий голубочок, сидя на ключині.
Кремінець, -нця́, м. Ум. отъ кре́мінь.
Куховарський, -а, -е. Кухонный, поварской. Почала роспитувати Галю про якусь куховарську справу.
Мину́лий, -а, -е. Прошедшій, минувшій.
Обрядити Cм. обряжати.
Писарець, -рця́, м. Ум. от. писарь.
Скибчастий, -а, -е. Съ продольными углубленіями снаружи (о плодахъ). Скибчаста диня.
Хапу́-хапу́! меж. для выраженія частого хватанія.
Четвер, -рга, м. Четвергъ. У неділю я її одвідала, а в четвер почули ми, що вмерла. Середа нехай не трапляється наперед четверга. — жилавий, жилний. Cм. жилавий.
