Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недомова

Недомова, -ви, об. Неумѣющій говорить, косноязычный, заика. Не годиться він у сватове затим, що недомова. Старод. у. Куди йому грішному! там така з його недомова. Старод. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 545.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОМОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОМОВА"
Булатний, -а, -е. Булатный. АД. II. 99. Шаблі булатнії. АД. І. 214.
Дарови́тий, -а, -е. = Дарови́й.
Каповий, -а, -е. . капо́ві пси Охотничьи собаки. Вх. Зн. 24.. Cм. капів.
Націонал, -ла, м. Націоналъ. Левиц. Пов. 159.
Недоносок, -ска, м. Рожденный ранѣе 9 мѣсяцевъ, недоносокъ.
Плякати, -ка́ю, -єш, гл. 1) = плекати 2. Херс. г. Черном. Александров. у. 2) Поить съ пальца ягненка, теленка, оставшагося безъ матери. Мнж. 189.
Погукувати, -кую, -єш, [p]одн. в.[/p] погукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрикивать, крикнуть. Сама, як пані, тільки погукує: «А се подай, а те принеси!» Св. Л. 115. За ворота вийшла, косу чесала, та на своїх дружок погукувала. Мет. 114. Погукують плугатарі, поганяючи воли в плузі. Левиц. І. 76. Годі! — погукнула на ввесь голос свій. МВ. Погукнув він (на хлопця): біжи мерщій та спитайся. Чуб. II. 649.  
Приналежати, -жу, -жиш, гл. Принадлежать.
Разина, -ни, ж. Разокъ. Ум. рази́нка. Тільки разинку й поцілував та й побіг. Г. Барв. 190.
Чорнокнижній, -я, -є. Чернокнижническій. Наука чорна.... чорнокнижня. IV. ПС. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕДОМОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.