Заміря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замі́рити, -рю, -риш, гл. = замірятися. Із-під бока шабельку витягає, да на тую калиноньку заміряє.
Квартира, -ри, ж.
1) Квартира. Гордо і пишно переступив поріг своєї панської квартири.
2) Форточка въ окнѣ. Одсунь, господаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву. Ум. квартирка, кварти́ронька, кварти́рочка. Одчиню я квартирочку, подай, мила, білу ручку. Cм. кватира.
Пеклуватий, -а, -е. Заботливый.
Повсаджати, -джа́ю, -єш, гл. = повсаджувати. Повсаджав їх до темниці.
Подолячка, -ки, ж. = подолянка.
Полуміння, -ня, с. = полум'я. Полуміння палає.
Праведно нар. 1) Праведно, по правдѣ. Праведно жили. Худоба... праведно досталась. 2) Истинно. Могила Шевченкова мусить нам статись початком нової науки і подимив праведно християнських.
Припівзити, -жу, -зиш, гл. Укрѣпить соломенную крышу півзинами.
Скіки мѣст. = скільки. Наносив скіки йому треба було.
Уплітати, -таю, -єш, сов. в. уплести, -ту, -теш, гл.
1) Вплетать, вплесть. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники.
2) Сплетать, сплесть. Батога з піску не вплетеш.