Вигодовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. вигодуватися, -дуюся, -єшся, гл. Вскармливаться, вскормиться, быть вскормленнымъ. З нею вигодувався і зріс укупі.
Відлеглість, -лости, ж. Разстояніе; отдаленность.
Дзиґа́рок, -рка, дзиґа́р, -ра, м. = Годинник. Чаще во мн. ч.: дзиґарки. Знає ту високу з дзиґарками дзвіницю.
Ле́квар, -ру, м. Варенье изъ сливъ.
Ли́чко II, -ка, с. 1) Ум. отъ лико. 2) мн. Личка. Лапти. Ой у твоєї мами дубовії личка, а в нас двораченьків жовті черевички.
Мі́дний, -а, -е. 1) Мѣдный. Знаю, як мідний шеляг. Ой нате вам, рибалочки, мідну копу грошей. Ум. мідне́нький. Кухличок мідненький водиці повненький.
Напуска́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. напуститися, -пущуся, -стишся, гл. Нападать, напасть, набрасываться, наброситься. На його напустилась росержена молодиця. Чорти як напустяться на його.
Обиватель, -ля, м. Обыватель, гражданинъ.
Пхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пихнуть. Того пхне рукою, а другого тикне ціпком.
Розмерзатися, -заюся, -єшся, сов. в. розмерзтися, -знуся, -нешся, гл.
1) Опаивать, оттаять. До первого грому земля не розмерзається.
2) Лопаться, лопнуть отъ мороза, замерзнувъ съ жидкостью. Пляшка з водою стояла в сінях та й розмерзлася.