Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

припівзити

Припівзити, -жу, -зиш, гл. Укрѣпить соломенную крышу півзинами. Чуб. III. 390.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПІВЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПІВЗИТИ"
Відбігати 1, -гаю, -єш, гл. 1) Отбѣгать. Я вже своє відбігав, — біжи но ще ти: то чи не відбігаєш ніг. 2) О коровѣ: окончить случку.
Двужо́н, -на, м. Двоеженець. Мир. ХРВ. 11.
Дрохви́н, дрохви́ний, -а, -е. Принадлежащій драхвѣ, относящійся къ драхвѣ. Дрохвині яйця. Сим. 233.
Прип'ясти, -ся. Cм. припинати, -ся.
Спроможне нар. Зажиточно. Спроможне жили. О. 1862. II. 76.
Треш! меж. Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39.
Удушшя, -шя, с. Удушье. Лебед. у.
Усилятися II, -ляюся, -єшся, гл. Навязываться. Не кличуть нас на хрестини, то ми й не всиляємось.
Хабзина, -ни, ж. = бузина. Вх. Пч. II. 36.
Цвінтар, -ра, м. = цвинтарь. Сорочка цвінтаром смердить, а ще б танцювалось. Ном. № 12480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПІВЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.