Заквили́ти, -лю́, -лиш, гл. Жалобно застонать, заплакать. Заквилило два. соколоньки, на воротях сидячи. Заквилить дитятко, схилиться до його Маруся гойдати.
Кажніненький, -а, -е. = кажнісінький. Кажніненький у селі знає про те.
Кулішарник, -ка, м. Большой кулешінник.
Курник, -ка́, м. Птичникъ, курятникъ. То зазирне в курник.
Нари́ти Cм. ii. наривати.
Начхати, -ха́ю, -єш, гл. Начихать. начхати мені на тебе! Плевать мнѣ на тебя! Начхав йому!
Підперізувати, -зую, -єш, сов. в. підперезати, -жу, -жеш, гл. Подпоясывать, подпоясать. Підпережи хлопця. Мати Юрася родила, місяцем обгородила, сонечком підперезала.
Посовиніти, -ні́ю, -єш, гл. Побыть въ полубезсознательномъ состояніи, въ опьяненіи. Сидить Петро дуже п'яний, держить у руці десятку, а Іван як ухопить її та й хода. — Що ж йому на те Петро сказав? — Аж нічогісінько: посидів ще трохи, посовинів-посовинів та й пішов собі з шинку.
Постидитися, -джуся, -дишся, гл. Постыдиться. І на віки постидяться, що бідою веселяться.
Сторчити, -чу́, -чи́ш, гл. Ставить ребромъ, стоймя. Сторчить скибу плуг. Cм. сторчувати, сторцювати.