Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віршник, -ка, м. Стихотворецъ. Латинський віршник. Шевч. 298.
До́рого нар. Дорого. Ном. № 10500. Тепер усе дорогше стало. МВ. І. 112. Дорожше очей нема нічого в світі. ЗОЮР. II. 100. Ум. дороге́нько, дороге́сенько.
Запи́сувати, -сую, -єш, сов. в. записа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Записывать, записать. b ко́мені записати. Оставить безъ вниманія. Ном. 2) Записывать, записать куда-либо. Записали в салдати. Чуб. V. 968. 3) Завѣщать. 4) Уступать, уступить по записи, по писанному документу. Здумав чортові душу записати. Драг. 55.
Змізкувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать, измыслить.
Острий, -а, -е. = гострий.
Попенько, -ка, м. Ум. отъ піп. О. 1862. IV. 29.
Протопопша, -ші, ж. Жена протоіерея. Левиц. І. 347.
Росточно нар. Безпутно? Літа мої молодії пішли росточно. Н. п.
Торохтіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Постукивать, стучать, громыхать, гремѣть. Не тупочуть коні, не торохтять коляси. МВ. (О. 1862. III. 46). Торохтів бубон. Стор. МПр. 126. Чую, щось торохтить у вікно. Дощ по залізу торохтить. 2) Болтать. Торохтить, як вітряк. Ном. № 12896. За те розумний чоловік. Живе тихесенько ввесь вік, не торохтить і не гукає. Гліб.
Усапатися, -паюся, -єшся, гл. Запыхаться.