Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гноюватий, -а, -е. Перегнойный. Харьк.
Ди́мка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дима. 2) Выбойчатая полосатая юбка. Н. Вол. у. Чуб. VII. 429. Гол. Од. 49. 3) = Димна. Вх. Лем. 410.
Допо́внювари, -нюю, -єш, гл. = доповняти. Усього достачає і хлібом святим доповнює. Г. Барв. 180. Вам і чаші не доповнювані. Грин. ІІІ. 147.
Кульмичуватий, -а, -е. Объ овцахъ: съ большимъ курдюкомъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Ля́панець, -нця, м. 1) Оплеуха, пощечина. По пиці ляпанця дасть. 2) мн. ляпанці. Туфли, шлепанцы.
Несмак, -ку, м. 1) Непріятный вкусъ. 2) Безвкусіе.
Обмочувати, -чую, -єш, сов. в. обмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Обмачивать, обмочить.
Призба, -би, ж. Заваленка. Чуб. VII. 380.
Прокид, -ду, м. Пробужденіе. Прокид від сну. К. Дз. 110.
Хатина, -ни, ж. 1) = хата. Чи ти мене, Василю, не знаєш, що ти мою хатину минаєш? Н. п. 2) = кімната. КС. VII. 431. 3) = прибік 2. Вас. 195. Ум. хатинка, хатинонька. Грин. ІІІ. 308. Хатиночка. Благав у Бога тільки хату, одну хатиночку в гаю, та дві тополі коло неї. Шевч. 550.