Банкас, -са, м. Желѣзный съ насѣчкой на верхнемъ концѣ шпень, вставляемый въ одну изъ дыръ столярнаго станка для того, чтобы удерживать имъ доску, когда ее строгаетъ столяръ.
Біли́ця, -ці, ж. 1) = білка. 2) Непостриженная монахиня (въ противоположность черниці). 3) Бѣлое просо. 4) Раст. Thlaspi arvense. 5) = оклій, Aspidus lucidus. Cм. білюга. 6) Мѣловая почва. Ум. біличка.
Виламувати, -мую, -єш, сов. в. виламати, -маю, -єш, гл. Выламывать, выломать.
Жахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ гл. жахати. 1) Пугнуть. 2) Броситься, побѣжать. Вовк так і жахнув у лозняк. Тоді запорожці як жахнули! так чисто все забрали, а татар на ґамуз порубали. 3) Вспыхнуть, вырваться (о пламени) Солома в сінях так і жахнула.
Задвоя́кий, -а, -е. Двухъ родовъ. Астряби суть задвоякі: астряб великий і мавий.
Натюкати, -каю, -єш, гл. Натравить. Натюкав його собаками. — Де се ти був? — Звіря тюкав. — Натюкав такого звіря, що тобі й бачить не доводилось.
Облікувати, -ку́ю, -єш, гл. Признать, счесть. Його ні за що мають, облікували за ледащо. Його ще за панів усе село облікувало за всьогосвітнього злодія.
П'ятаччя, -чя, с. соб. Пятаки. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики (давали).
Шалений, -а, -е. Безумный, сумасшедшій, шальной, бѣшеный. Бігала як би шалена. Шалена муха вкусила за ухо. П'яний чоловік рівнатся до шаленого пса.
Шекало, -ла, с. Жгутъ, употребляемый въ игрѣ того же имени.