Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали.
Дома́ха, -хи, ж. 1) Жилище, домъ, мѣстопребываніе (у рыбаковъ). 2) Первый уловъ, ближайшій къ стоянкѣ рыбаковъ.
Іговник, -ка, м. Игольникъ.
Пакісливий, -а, -е. Пакостный.
П'ятерик, -ка, м. 1) Пять штукъ (воловъ). 2) Свѣчи, которыхъ на фунтъ идетъ пять. 3) Мѣра жидкости (водки): полведра. 4) Шлея съ пятью полосами (продольными и поперечными). 5) Глиняный горшокъ, имѣющій въ діаметрѣ 3 1/4 вершка.
Риб'я, я́ти, с. Рыбка, молодая рыба. Мав би чоловік піти та риб'я піймати. Ум. риб'ятко.
Скохатися, -хаюся, -єшся, гл. Полюбить другъ друга, слюбиться. Не на довго зійшлися ми, серденько, з тобою, не на довго скохалися, як риба з водою.
Смутно нар. Грустно, печально. В труби та в жоломійки смутно-жалібно вигравають. смутно себе ма́ти. Быть грустнымъ, печальнымъ, грустить, печалиться. Там сидить ясний соколонько, смутно має, жалібненько квилить-проквиляє. Козаки теє зачували, смутно себе мали, тяжко здихали. Ум. смутненько, смутнесенько. Було смутнесенько небозі.
Уснаститися, -щуся, -стишся, гл. Укрѣпиться. Скільки, раз скидали ми свого попа, так ні, уснастивсь таки, та й досі.
Чатина, -ни, ж. Иглы хвойнаго дерева.