Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невільний

Невільний, -а, -е. Несвободный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 539.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВІЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВІЛЬНИЙ"
Буга́ячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій племенному быку.
Верблик, -ка, м. Принадлежность уздечки, — задвижки, удерживающія съ обѣихъ сторонъ уздцы, вкладываемыя въ ротъ лошади. (К. П. Михальчукъ).
Виніженочка, -ки, ж. Нѣженка. Встрѣчено только у М. Вовчка: Сестричка менша, виніженочка. МВ. ІІІ. 61.
З'їма́ти, -маю, -єш, гл. Поймать. Хотіли дівчиноньку з'їмати. Гол. І. 186.
Лимари́ха, -хи, ж. = лимарка. Ой пила, пила лимариха на меду, та й пропила свою дочку молоду. Лис. І.
Миґда́ль, -лю, м. = мигдаль.
Наревти́, -реву, -веш, гл. Наревѣть. А нам про се пороги наші инші надії й міркування наревли. К. ПС. 136.
Стіб, -бу, м. Стежокъ. Шух. I. 154, 153.
Учінка, -ки, ж. = учіння. Чому не вивчив? — Яка Фе воно вчінка, як не дають книжок? Славяносерб. у.  
Чортовиння, -ня, с. 1) Чертовщина. Чарують усяким чортовинням. Г. Барв. 260. 2) Чортъ знаетъ что, дрянь. Я ж думала — кавалір, аж то чортовиння. Чуб. V. 1180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВІЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.