Ґо́нтя, го́нтя, -тя, с. = Ґонт. Голова скіпками вшита, борода гонтям побита.
Існісінький, -а, -е. 1) Дѣйствительный, дѣйствительно настоящій. Чи то ж сподівався чоловік оттакої зневаги? Він може з існісінької щирости обернувсь до людей... а тут йому ще й халепа.
2) Точь въ точь такой.
Лівар, -ру, м.
1) Ливеръ, орудіе для переливанія жидкостей изъ бочки.
2) Машина съ воротомъ и винтомъ для подыманія повозки при смазкѣ.
Образливість, -вости, ж.
1) Оскорбительность.
2) Обидчивость.
Петечє, -чя, с. Не валяное сукно.
Побезсиліти, -лію, -єш, гл. Обезсилѣть (о многихъ).
Придолоб, -ба, м. = граділь.
Розцвіт, -ту, м. Расцвѣтъ, процвѣтаніе. Стали сі люде.... міркувати, яким би робом зупинити розцвіт української мови.
Челядина, -ни, ж. 1) Взрослая дочь, дѣвушка. Ой тепер же я Не дівка, тепер я в батька не дитина, не дитина та й не челядина. В мене личко — як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, — мила, люба челядина. 2) Женщина. Пішла бідна вдова подовж улонькою да зустрілася із сусідонькою: «Ах, сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити! Ум. челяди́нонька. челяди́ночка. дівчина-челядиночка.
Щеть, -ти, ж. Родъ щетки для чесанія льна.