Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невдячність

Невдячність, -ности, ж. Неблагодарность. К. ХП. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 538.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВДЯЧНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВДЯЧНІСТЬ"
Заяро́вуватися, -вуюся, -єшся, гл. Вкладываться, вдѣлываться (о полкахъ въ шкафу). Полички в миснику заяровуються. Кіев.
Млість, мло́сти и пр = млость и пр. Мене така млість напала, що аж сам собі важкий зробився. Кіевск. у.
Напроти́ти, -рочу́, -ти́ш, гл. Напречь. Cм. напрутити 1. Дикий кабан зімою риє землю — рило в його м'ягке, а він його так напротить, що риє краще, як лопаткою. Терск. об.
Наса́жувати, -жую, -єш, гл. = насаджувати.
Очистити, -ся. Cм. очищати, -ся.
Розвороття, -тя, с. Отверстіе для воротъ. В стіні (оградѣ) розвороття для брами, та самої нема, лиш діра та назвище зостались. Св. Л. 214.
Сірчаний, -а, -е. Сѣрный. К. ПС. 109.
Совдати, -даю, -єш, гл. Лѣниво идти, тяжело ступать ногами.
Трусій, -сія, м. Производящій обыскъ.
Утьоком нар. = навтек.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВДЯЧНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.