Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурлачити, -чу, -чиш, гл. = бурлакувати 1. Рудч. Чп. 11.
Господа́рний, -а, -е. Занимающійся хозяйствомъ, хозяйственный. А дівка.... така господарна, що пари їй нема. Федьк.
Кантонист, -та, м. Кантонистъ. Він, бач, ніби солдатський син, значить кантонист. Левиц. І. 59.
Позаскалювати, -люю, -єш, гл. Занозить (во множествѣ).
Позастромлювати, -люю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ).
Порозумнішати, -шаю, -єш, гл. Поумнѣть. Чи ти коли порозумнішаєш, чи все такий дурний і будеш? Харьк. у. Ось послухай мене дурної, то, може, чи не порозумнішаєш. Грин. II. 276.
Скула, -ли, ж. Нарывъ, вередъ, болячка. Желех. Ум. скулка. ЗЮЗО. I. 128.
Топе́лець, -льця, м. 1) Утопленникъ. Вх. Уг. 271. 2) Водяной бѣсъ, затаскивающій людей въ воду съ цѣлью ихъ утопить. Вх. Уг. 271.
Упірати, -раю, -єш, сов. в. уперти, упру, -реш, гл. 1) Втаскивать, втащить. втянуть. Упер у хату мішок. 2) Втискивать, втиснуть. Де воздух в, туди вже нічого не впреш, хиба його попереду випреш. Ком. В. II. 15.
Уронити, -ню, -ниш, гл. Уронить. Маруся віри не йняла, слізки не вронила. Мет. 177.