Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невгамонний

Невгамонний, -а, -е. 1) Неспокойный, безпокойный, неугомонный. 2) Неутѣшный, котораго нельзя успокоить. Удалась дівчина в журбу невгамонну. Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 537.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВГАМОННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВГАМОННИЙ"
Балачка, -ки, ж. Разговоръ, бесѣда; болтовня.
Бугайчик, -ка, м. Ум. отъ бугай.
Кутець, -тця́, м. 1) Пазуха въ сѣти. Браун. 12. 2) Конусообразный глухой конецъ рыболовной сѣти ятіра. Браун. 18. 3) Хлѣвъ. Свині... до кутця заганят. Вх. Лем. 429. Cм. кут.
Огидний, -а, -е. Противный, отвратительный, мерзкій, гнусный.
Палата, -ти, ж. Палата, дворецъ, барскій домъ. Нащо батько, мати, високі палати, коли нема серця з серцем розмовлять. Шевч.
Перебідкатися, -каюся, -єшся, гл. Перебѣдствовать.
Сосничок, -чка, м. Ум. отъ сосник.
Стогорина, -ни, ж. = Острева. Вх. Зн. 88, 67.
Теплиня, -ні, ж. = теплінь. Н. Вол. у. Повиходили обидва сусіди у садок, бач, на теплиню. Чуб. II. 658.
Утрачати, -чаю, -єш, сов. в. утратити, -чу, -тиш, гл. Терять, потерять, утрачивать, утратить. Житя своє втрачу. Гол. Не лізь у чуже, щоб не втратив своє. Посл. Лиха година, як убогий утрате корову, а багатий дитину. Ном. № 13494.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВГАМОННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.