Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наштурити

Наштурити, -рю, -риш, гл. = нащурити. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 535.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАШТУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАШТУРИТИ"
Водонька, -ки, ж. Ум. отъ вода.
Доходжа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = дохожати.
Заба́нювати, -нюю, -єш, сов. в. заба́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Дурно вымывать, вымыть. Аф. 2) Терять, утерять при мытьѣ. Понесла плаття на річку та один рушник десь і забанила. Аф.
Носатизна, -ни, ж. Сапъ. Галиц.
Перемудрувати, -ру́ю, -єш, гл. Перехитрить, перемудрить.
Позаробляти, -ля́ю, -єш, гл. Задѣлать (во множествѣ).
Поколисати, -са́ю, -єш, гл. = поколихати. Трошки поколисала, воно й заснуло.
Сніжок, -жку, м. Ум. отъ сніг.
Трепати, -паю, -єш и -плю, -плеш, гл. 1) Трясти? 2) Идти. Буде три милі трепати. Вх. Лем. 475. 3) Жадно ѣсть, уписывать, уплетать. Котл. (Шейк.).
Шмиткий, -а́, -е́ Проворный, ловкій. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАШТУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.