Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викоренити, -ся. Cм. викорінюватися.
Жид, -да, м. 1) Еврей, жидъ. 2) = Насѣк. гук. Вх. Пч. I. 7. Ум. жидо́к, жидо́чок, жиду́нь, жи́дик. Ув. жидюга́. Шевч. 133. жидя́ка. Мнж. 147.
Закля́чуваний, -а, -е. ? ши́ло закля́чуване. У сапожниковъ: шило для подшивки лубковъ. Вас. 161.
Калмичіння, -ня, с. Смачиваніе сноповъ въ жидкой глинѣ предъ покриваніемъ ими крышъ.
Кухарство, -ва, с. Поваренное искусство, стряпня. Н. Вол. у.
Ло́ви, -вів, м. мн. Ловля; охота, звѣриная ловля. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ном. № 1301. Ой пішло два паничі на лови, на лови, надибало дві панянці в зеленій діброві.
Поздирати, -ра́ю, -єш, гл. Содрать (во множествѣ). І який то дурень поздирав кору з дерева. Черниг. у.
Рамінник, -ка, м. Кожаный поясъ. Вх. Зн. 58. Cм. ремінник.
Уницький, -а, -е. = уніяцький. К. ПС. 97.
Цвіркотати, -кочу, -чеш, гл. = цьвірінькати. Желех.