Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вого́ник, -ка, м. Огонекъ. Ум. отъ вого́нь.
Дзяб, -би, ж. = Зяб.
Ді́дич, -ча, м. Помѣщикъ, владѣтель. Коли хочеш дідичем на Вкраїні сидіти, то перше всього вези сюди огненну бронь да сип замочок кругом будинків. Хата. 136. Оттам стояв дворець красний, а в ньому роскоші, там жив дідич дуже добрий — все роздає гроші. ЗОЮР. II. 85.
Жартівли́во нар. Шутливо.
Задернува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Заложить дерномъ. Вони викопали яму, насипали грошей, поклали того, що обібравсь грошей стерегти, та й знов засипали й задернували. Канев. у.
Положкиня, -ні, ж. = поліжниця. Желех.
Проячати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать (о лебедѣ).
Словутиця, -ці, м. = славута. О, мій Словутицю преславний. Шевч. 644.
Теркила, -ли, ж. 1) Вещи (преимущественно домашнія)? Шух. І. 174, 181. 2) Вьюкъ, тюкъ. Вх. Зн. 69. Ум. теркилка.
Цина, -ни, ж. Олово, цинкъ. Желех.