Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гуць Cм. Гуц.
Домі́вський, -а, -е. Домашній, домовой.
Доспі́лий, -а, -е. Спѣлый, созрѣвшій. Доспіле яблуко. Левиц. Пов. 290.
Живлю́щий, -а, -е. = живущий. Тільки де не де зостається пам'ять живлюща. МВ. ІІІ. 41.
Кліпка, -ки, ж. = кліпавка. Угор.
Копилити, -лю, -лиш, гл.губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! Сим. 231 — 232. Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні. К.
Отлас, -су, м. Матерія: атласъ.
Плечевий, -а́, -е́ Плечевой, къ плечу относящійся. рушник плечеви́й. Полотенце, которымъ повязываютъ старостів на сватаньѣ. Вас. 167.
Повикорчовувати, -вую, -єш, гл. Выкорчевать (во множ.).
Русь, -си, ж. Русь. Налетіли гуси з Гуси, сколотили воду Марусі. Чуб. V. 898.