Віддаровувати, -вую, -єш, сов. в. віддарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Отдаривать, отдарить.
Жабни́к, -ка́, Раст. a) Caltha palustris. б) Alisma plantago.
Зуб, -ба, м. 1) Зубъ. Добрі ті зуби, що кісіль жують. А вона тільки зуби зціпила. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах. взяти на зуби кого́. Злословить о комъ. Вас щось на зуби взяли. 2) Зубъ — часть снаряда: зубець колеса, валька для катанья бѣлья, зубъ бороны, рала и пр. 3) вовчі зуби. Названіе рода писанки. 4) Родъ пѣсни. Сопілка зуба затинала. Ум. зубик.
Коструб, -ба, м. 1) Ястребъ. 2) Весенняя хороводная игра дѣвушекъ, описанная у 8) Неряха. Сидів коструб на припічку, я не подивився. Ум. кострубонько.
Ліни́во нар. Лѣниво. Там ся ліниво працює, де пожитку не чує. Ум. ліниве́нько.
Обрис, -су, м. Силуэтъ. На темному небі чорним обрисом виявлявся з боку Марків вид.
Освічений, -а, -е. 1) Освѣщенный. Лице, освічене ясним сонцем. 2) Образованный, просвѣщенный. Яків зовсім не письменний, не освічений. Освічена наукою козачка.
Позаквічуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Украситься цвѣтами (о многихъ).
Потік, -то́ку, м. Потокъ, ручей. Ум. потічок. Дійшов до потічка, став переходити, підкачав штани.
Розжалобитися, -блюся, -бишся, гл. Розжалобився як вовк над поросям: відїв ніжки та й плаче.
