Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брикун, -на, м. 1) Рѣзвая лошадь. 2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ. Левч. 178. 3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Ди́рза, -зи, ж. Раст. Bromus arvensis.
Кашель, -шлю, м. Кашель. Старість не приходе з добром: коли не з кашлем, то з горбом. Ном.
Полонка, -ки, ж. = ополонка. Сам же я ту полонку рубав, коня напував. Чуб. III. 298.
Пооблагоджувати, -джую, -єш, гл. Устроить, исправить (зданіе и пр. — во множествѣ).
Порток, -тка, м. 1) Скатерть. Угор. 2) Кусокъ полотна. Вх. Уг. 262.
Провітрити, -ся. Cм. провітрювати, -ся.
Спекота, -ти, ж. = спека. Н. Вол. у.
Телень меж., выражающее звукъ колокольчика. ані теле́нь. Ні звука. Громада ніби нежива, ані телень. Шевч.
Хробуватий, -а, -е. Шероховатый, неровный. Вх. Зн. 77.