Ватра, -ри, ж.
1) Очагъ. Огонь. жива ватра. Огонь, добытый при помощи тренія другъ о друга двухъ кусковъ дерева; добывается съ извѣстными обрядами ватагом в полонині и служить для разведенія огня въ жилищѣ пастуховъ и для совершенія различныхъ обрядовыхъ дѣйствій надъ скотомъ, охраняющихъ, по мнѣнію пастуховъ, этотъ послѣдній.
2) Подъ печи, на которомъ печется хлѣбъ. Ум. ватерка. Ой там на леваді ватерка ся курить. Чи би ви не дали мені ватерки?
Відмітати, -таю, -єш, сов. в. відмести, -ту, -теш, гл. 1) Отметать, отмести. 2) Отбрасывать, отбросить. Що відмітаємо в час літній ногами, тоє з охотою б взімі і руками.
Дзя́ма, -ми, ж. Говяжій отваръ.
Історичний, -а, -е.
Квасоля, -лі, ж. Фасоль. Phaseolus vulgaris. У нашого дядька квасолі грядка, та все біла. Оттут бувало із-за тину вилась квасоля по тичині. Ум. квасо́лечка. посадила квасолечку.
Надгриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. надгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Отгрызать, отгрызть часть.
Паприка, -ки, ж. Перець.
Патлач, -ча́, м. = патлань. Употр. также какъ насмѣшливое названіе для духовнаго лица.
Старозавітний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Ветхозавѣтный.
Червити, -ся, -влю, -ся, -виш, -ся, гл. О насѣкомыхъ: выплаживать, класть яички. Матка червиш.