Вигноювати, -ноюю, -єш, сов. в. вигноїти, -ною, -їш, гл. Унаваживать, унавозить. У добре вигноєнім городі копають підмети — грядки. Вигноїла наша якономія цей год 25 десятин.
Відстрахати, -хаю, -єш, гл. Отпугнуть, отогнать страхомъ. Робусинський думав відстрахати, глянув з погордою і гукнув: «Зась, свинота!»
Грабі́жник, -ка, м. Грабитель. Лаяв нас, казав: ви грабіжники, а не волосні судді
Задрі́панка, -ки, ж. Забрызганная грязью; неряха. А ти, задріпанко, шинкарко, перекупко п'яна.
Мушта́й, -тая́, м. Мохнатая лошадь.
Ночниця, -ці, ж.
1) = нічниця 3. Нате вам ночниці, оддайте нам сонниці.
2) Летучая мышь.
3) Сказочная слѣпая птица, которую водить малая птичка; въ лѣтнюю ночь ночни́ця жалобно кричить.
Поздоровляти, -ля́ю, -єш, сов. в. поздорови́ти, -влю́, -виш, гл.
1) Давать, дать здоровья (употребляется преимущ. въ сов. в.). Десь мій милий чорнобривий та в степу ночує. Як в степу при дорозі, — поздоров же його, Боже!
2) Поздравлять, поздравить. Чом ти... не поздоровиш його? Адже бачиш, він заручився. Кішку Самійла поздоровляли. поздоровити днем. При встрѣчѣ поздравить съ настоящимъ днемъ.
Приглухуватий, -а, -е. Глуховатый.
Росяний, -а, -е. Росистый, росный. Росяна нива. По степу росяному шлях мрівся. Ранок свіжий і росяний саме розгорявся.
Скакання, -ня, с.
1) Скаканіе, прыганіе.
2) Танцы.
3) — в гречку. Любовная связь (внѣ брака).