Болотисько, -ка, с. = болотище.
Вимовний, -а, -е. 1) Выразительный, краснорѣчивый. Коли справді Бог дав чоловікові кебету до писання, то перше всього дає йому гарне вимовне слово.
2) Условленный, условный.
3) Укорительный; сопряженный, соединенный съ укорами. Не дай мені, Боже, служащого хліба: служащий хліб добрий, та тільки вимовний; по кусочку крає, що-дня вимовляє.
Глуптак, -ка, м. = глупак.
За́йдений, -а, -е. Захожій. То чоловік не наш: він зайдений відкілясь. Екатерин. у.
Запи́начка, -ки, ж. Покрывало, кусокъ ткани, которой что-либо завѣшиваютъ, покриваютъ.
Зачервоні́тися, -ні́юся, -єшся, гл. Раскраснѣться, зардѣться. Зачервонілася, як та квіточка. .
Качильці, -ців, м. мн. = карпульці.
Мандріве́ць, -вця́, м. Странникъ; путешественникъ.
Наудити, -джу, -диш, гл. Наудить. Риби не наудив, а лусту спудив.
Черчатка, -ки, ж. = червчатка. Ум. черчаточка.