Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Вариться. Де на двох вариться, — третій поживиться. Ном. № 10758. 2) Быть въ нетерпѣніи, быть не въ состояніи спокойно выждать. Росказую їм (синам) і про те, і про друге.... Отже мій Андрійко хутко і заскучає; так він і вариться: очі собі тре і позіхає, і зітха. «Пустіть уже, мамо!» проситься. МВ. ІІ. 9.
Знікчемнілий, -а, -е. Сдѣлавшійся ни къ чему негоднымъ.
Камка, -ки, ж. 1) Головной женскій уборъ. Зелена сукня слід замітає, золотий перстень на руці сяє, перлова камка голову клонить. Чуб. III. 318. 2) Морская трава. Левин.
Окрімний, -а, -е. Отдѣльный, особый.
Половчик, -ка, м. Родъ небольшой птицы полового (Cм.) цвѣта. Вх. Лем. 453.
Потрафити, -флю, -фиш, гл. = потрапити. І збрехати добре не кождий потрафит. Фр. Пр. 122.
Просмалити, -лю́, -лиш, гл. Прожечь (матерію, шерсть, волосы) Я у грубі запалив, собі штани просмалив. Чуб. III. 426.
Сріб'яний, -а, -е. = срібний. Вх. Лем.
Фундувати, -дую, -єш, гл. Основывать, учреждать. Монастир давний, Богом фундований, Почаєв названий. Млр. л. сб. 190 (Н. п.).
Чимбір, -бору, м. = крайка. Вх. Зн. 80. Ум. чимборик. Вх. Зн. 80.