Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вм... Cм. ум.
За́крут, -ту, м. Попороть, заворотъ. Шух. І. 179.
Карок, -рку, м. = карк. Казав орел закликати крука до росправи: крука ведут, в карок го б'ют, не дают поправи. Гол. 11. 502.
Лайлак, -ка́, м. = кизяк. Кінські лайлаки. Драг. 54.
Ме́нька, -ки, ж. Рыба: конь, конекъ, Syngnatus Hyppocampus.
Начисто нар. Совершенно, вполнѣ. От буде снідання начисто гетьманське! Шевч. 318.
Незавадний, -а, -е. Безвредный.
Одновірець, -рця, м. Единовѣрный, той же самой вѣры человѣкъ. Желех.
Осмолювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся, сов. в. осмолити, -ся, -лю́, -ся, -лиш, -ся, гл. = обсмолювати, -ся, обсмолити, -ся.
Сипець, -пця, м. Сыпучее тѣло. Канев. у. Земля — сипець, суха. (Залюб.). Там кучугури, самий пісок сипець. Новомоск. у. сипцю да́ти. При постройкѣ плотины засыпать хворостъ чѣмъ-нибудь сыпучимъ. Каторжний жид сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом.