Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аґа́, аґи́, м. Старшина, начальникъ (у турокъ, татаръ и пр.). «Хлоп'ята!» обізвавсь аґа, отаман сивий. К. МХ. 23.
Басамонка, басамунка, -ки, ж. = крайка. Вх. Лем. 390.
Вим'Я, -м'я, с. Вымя. Чуб. І. 59. суче вим'я. Родъ нарыва подъ мышкой. Грин. II. 320.
Відвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відвалитися, -люся, -лишся, гл. Отваливаться, отвалиться. Потроху земля відвалювалась, і він почав тонути. Левиц. Пов. 335.
Ворон 2, -на, -не. = вороний. Ворон коню, біжи швидко. Мет. 74.
Корчування, -ня, с. Корчеваніе.
Пообкушувати, -шую, -єш, гл. Обкусать, обгрызть (во множествѣ).
Смажка, -ки, ж. Ум. отъ смага.
Сояшничиння, -ня, с. = соняшничиння. Новомоск. у.
Стенути, -ну, -неш, гл. 1) Качнуть. Грин. III. 405. Човна стенув. 2)плечима. Пожать плечами. Св. Л. 107.