Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відрубувати, -бую, -єш, сов. в. відруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Отрубывать, отрубить. Голову йому відрубав. Рудч. Ск. II. 69. Відрубай кінець, щоб корочча палиця була. 2) Только сов. в. = відрізати 2. А вона мені як одрубала, та ще й при дочках. Левиц. І. 140.
Домува́ння, -ня, с. Пребываніе дома.
Заховъ, -ву, гл. Скрытное мѣсто, сокрытіе. Той кинь стоявъ у його десь три дни у захови. Верхн. у. Даю гроші батькові у захов, то вони у його в скрині лежать. Новомоск. у.
Кірх, ко́рху, м. = корх. Підіймись (= підрости) на кірх. Г. Барв.
Марни́ця, -ці, ж. Пустякъ, ничтожная вещь. Желех.
Переривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. перерити, -рию, -єш, гл. Перерывать, перерыть, перекапывать, перекопать. Мої стежки псують, переривають. К. Іов. 64.
Покотигорошок, -шка, м. = котигорошок.
Попихкати, -каю, -єш, гл. 1) Попыхтѣть. 2) Подымить трубкой курительной.
Русокосий, -а, -е. Съ русой косой. Любе дівча русокосе. Млак. 18.
Сюдою нар. Этой дорогой, этимъ путемъ, въ этомъ направленіи. Чи не бачив парубка і дівки, чи не йшли сюдою? Рудч. Ск. І. 147. Йди правдою, то скрізь тобі шляшок битий: чи тудою, чи сюдою, чи на схід сонця, чи на захід. МВ. (КС. 1902. X. 142).