Ковдра, -ри и ковдря, -рі, ж. Одѣяло. Слов. Въ крестъянскомъ быту очень плотное рядно́, служащее одѣяломъ или подстилкой вмѣсто тюфяка.
Лава, -ви, ж.
1) Неподвижная скамья въ хатѣ вдоль стѣны. А ні печі, а ні лави. Гість лави не засидить, ліжка не залежиш). лягти на лаву. Умереть (такъ какъ покойниковь кладуть, согласно обычаю, на лаві). положити на лаву. Хоронить. Отсюда проклятіе: щоб тебе положили на лаву! Желаю тебѣ смерти! также божба: а щоб мене до вечора на лаві положили! (коли не так кажу, зроблю). кинути під лаву. Пренебречь, забросить. Вони свою славу кинули під лаву. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву.
2) Узенькій мостикъ, бревно, переброшенное черезъ воду для перехода.
3) Рядъ, шеренга (людей, предметовъ). Повернувся козак Нечай од брами до брами, а поставив вражих ляхів у чотирі лави. Ой не вспів же та Нечаєнко на коника спасти, ой як став панів, гей як став ляхів у дві лави класти. — Пашня в полі як лова. А в нашого пана пшениця як шва. іти лавою. Идти рядами; идти сплошной массой. От, позакручувавши уси, і йдуть лавою. ставати лавою. Строиться, выстраиваться въ рядъ. У дві лави задніпрянці з москалями стали.
4) Рядъ рыболовныхъ сѣтей, поставленныхъ непрерывной стѣной.
5) Гряда въ рѣчномъ порогѣ. Кодацький поріг появився... ввесь білий, вкритий піною та бризками. Байдак загув і полетів з лави на лаву рівно, як стріла. В одну мить його, перенесло через поріг.
6) Часть снаряда лисиці (Cм.).
7) Коллегія судей въ старомъ малорусскомъ городскомъ судѣ.
8) Родъ карточной игры. Які ж були до карт охочі... гуляли часто до півночі, в ніска, в пари, у лави, в жгут. Ум. лавка, лавонька, лавочка. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці. І жив — не любила, і вмер — не тужила, і на лавці лежить, і не буду тужить. Ой привезли Бондарівну до нової хати, положили на лавонці, стали убірати. Не встиг дячок — неборачок на лавочку сісти, — лихо несе шмаровоза ту вечерю їсти.
Напро́хувати, -хую, -єш, сов. в. напроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = напрошувати.
Пияка, -ки, об. Пьяница. Ум. пия́чка. Ґосподар альбо ґосподині пиячка.
Припоручати, -ча́ю, -єш, сов. в. припоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Припоручаю тобі твого брата.
Протопопша, -ші, ж. Жена протоіерея.
Скопилити, -лю, -лиш, гл. = закопилити. Скопилити ніс, губу. Ніс скопилив мов ґринджоли.
Смородливість, -вости, ж. Смрадность.
Убіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. убра́тися, -беруся, -решся, гл. 1) Одѣваться, одѣться, наряжаться, нарядиться. Вберися, жінко, в кожух. Убрався в жупан і дума, що пан. Не видав Гриць ногавиць: то ся вбірає, то розбірає. У намисто уберуся. убратись за ко́го. Переодѣться кѣмъ. Одна покойова вбралась за дяка.... друга за паламаря і співають: «Вічная пам'ять». 2) Запачкиваться, запачкаться, набраться, набирать на себя чего либо прицѣпившагося къ платью. Убрався, як марюка. Підеш, дак у реп'яхи й уберешся. 8) — у що = убиватися, вбитися 3. Вбіратися в пір'я. З літами убірався в силу. 4) Собираться, собраться (куда-либо). Додому вбіратись. . 5) Залѣзать, залѣзть, забираться, забраться. Куди ти вбрався на стіл з постолами. 6) Входить, войти, поселиться. Нечиста сила вбралася (в царівну). Зараз у світлицю вбрався. 7) Удаляться, удалиться, уйти. Вовки як схватились, то на силу відтиля убрались. Як до дна доглядаться, так за Дунай убіраться. 8) Входить, войти, помѣститься. Cм. увібратися.
Упертий, -а, -е. Упрямый. Упертий, як русин.