Бельбахи, бельбехи, -хів. Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Cм. тельбухи.
Воріженько, -ка, м. Ум. отъ ворог.
Дурня́чка, -ки, ж. = дурноха.
Злиде́нний, -а, -е. 1) Бѣдный, несчастный. Вони люде злиденні. Життя злиденне. 2) Жалкій. А ну лиш, лицарю мізерний, злиденний, витязю нікчемний, виходь сто лих покуштувать. 3) Скряга, скупой. Багатий, а такий злиденний, що над копійкою аж труситься.
Легкоду́хий, -а, -е. 1) Слабый, изнѣженный. 2) Малодушный, трусливый. Такі легкодухі, що в радощах та роскошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають. Чіпка росказував, який йому здався вовк: здоровий, а легкодухий.
Натрапляти, -ля́ю, -єш, сов. в. натрапити, -плю, -пиш, гл. Попадать, попасть на что, находить, найти, наталкиваться, натолкнуться; встрѣчать, встрѣтить. Натрапила коса на камінь. Пришили вони в село да й натрапили як раз на того діда. Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей.
Повиковувати, -вую, -єш, гл. Выковать (во множ.).
Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили.
Постебнувати, -ну́ю, -єш, гл. Зашагать. Постебнував він через хату.
Трояк II, -ка, м. = трійка.