Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безкарний, -а, -е. Безнаказанный. Безкарні боги. О. 1861. I. 94.
Задзюркота́ти и задзюркоті́ти, -чу́, -чеш и -тиш, гл. Зажурчать. Домонтовиченко влучив Війтенка по лівій руці, — кров так і задзюркотала. K. ЧР. 306.
Каралуш, -ша, м. Клинъ, которымъ сбиваютъ плоть. Вх. Зн. 24.
Колір, -ру, м. Цвѣтъ. Санько розмалював той кружок усякими колірами. Ком. II. 85.
Лопітли́вий, -а, -е. Плохо, неразборчиво говорящій. Шух. І. 33.
Помиритися, -рюся, -ришся, гл. Помириться. Не помиряться, як два коти над салом. Ном. № 4148.
Постьобати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Постегать. 2) Зашагать, пойти. Постьобав неборак, понурившись. Св. Л. 224.
Почереватіти, -тіємо, -єте, гл. Сдѣлаться брюхатымъ (о многихъ).
Скаплунити, -ню, -ниш, гл. 1) О птицѣ: выхолостить. 2) Также: лишить невинности? Молодий молоду скаплунив. Рк. Макс.
Стародавній, -я, -є. Старинный, древній. К. ЧР. 272. І дід насупившись сидить, згадавши стародавній світ. Греб. 360. Кузьмо-Дем'яне, стародавній ковалю! Чуб. II. 255. Башти стародавнього замку князів Вишневецьких. Стор. МПр. 62.