Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Белькотуха, -хи, ж. Болтунья.
Бердечко, -ка, с. Ум. отъ бердо.
Виказати Cм. виказувати.
Завдо́вж, завдо́вжки, нар. Длиною, въ длину. Роги по аршину завдовжки, коли не більш. Стор. І. 41.
Заду́шник, -ка, м. = сердак. Вх. Уг. 239.
Замо́ва, -ви, ж. Заговоръ, заклинаніе. Замова від гадюки.
Обітниця, -ці, ж. Обѣщаніе, обѣтъ. К. Бай. 132. Давала вона сама собі обітницю до віку вічнього не розлучатися з чоловіком. Г. Барв. 141.
Турецький, -а, -е. 1) Турецкій. Турецька каторга. Макс. 2) турецьке про́со. Amaranthus caudatus L. 3) турецький сльоз. Malva selvestris L.
Фармуга, -ги и фармуґа, -ґи, ж. Мучной отваръ пли жидкій крахмалъ, смѣшанный съ бѣлой глиной, чтобы она не стиралась послѣ помазки ею стѣнъ. Подольск. г. Ум. фармужка. Кіев. г.
Чмихнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чмихати. Фыркнуть, подуть. То муцик, вирвавшись на двір, на голос гончих одізвався, чмихнув, завив, до них озвався. Котл. Ен. IV. 44. Фыркнуть отъ смѣха. Сим. 192.