Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. Франтить, наряжаться, прихорашиваться. Ном. № 11205. Ходила б біло, то кажуть: ґахується; ходила б чорно, то кажуть: лінується. Н. п.
Жовтячи́ще, -ща, м. Ув. отъ жовтяк.
Засла́ти I Cм. засилати.
Корчомаха, -хи, ж. Толстая, кривая палка. Козелецк. у.
Піхур, -ра, м. Пузырь. Подольск. г. Ум. піхурчик. На пальчиках піхурчики намуляти. Грин. III. 325.
Погориджа, -жі, ж. Пожаръ, пожарище. МВ. (О. 1862. III. 40). Торік була погориджа, ще й досі чути. Ном. № 4125. Чи не на погориджу біжите? МВ. І. 38.
Полуда, -ди, ж. 1) Глазурь. 2) Катарактъ, бѣльмо. Полуда на очі сіла. Полудою очі затягло. мені полуда спала. Кромѣ прямаго значенія, переносно: я прозрѣлъ, увидѣлъ то, чего раньше не видѣлъ. Мені давненько почала спадати з очей полуда. Левиц. Пов. 172. Cм. луда.
Поспекатися, -каюся, -єшся, гл. Избавиться отъ чего. Хотів би сі поспекати, відьвернути відь себе сліпоту. ЕЗ. V. 84.
Пригода, -ди, ж. 1) Приключеніе; несчастіе, несчастный случай. Не дай, Боже, пригоди на тебе. Макс. Не втішайтеся, воріженьки, моїй пригоді. Мет. 42. стати приго́ді. Приключиться несчастію. Ой на козаченьків, ой на запорожців та пригодонька стала: ой у середу та й у обідній час їх Москва забрала. ЗОЮР. І. 135. 2) Надобность, польза. Годувала собі дочку для своєй пригоди, щоб принесла із криниці холодної води. Макс. (1849) 111. 3) стати у пригоді. Пригодиться, помочь. Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі в великій пригоді стану. Рудч. Ск. І. 91. Ум. пригодонька. Чуб. V. 346.
Тяжкороб, -ба, м. Исполняющій тяжелыя работы. Шейк.