Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безнащадний, -а, -е. Не имѣющій потомства, безпотомный. Cм. нащадок.
Гірництво, -ва, с. Горное дѣло, горнопромышленность. Желех.
Жиді́вство, -ва, с. Еврейство, жидовство.
Мале́ча, -чі, ж. соб. Малыя дѣти. Конотоп. у.
Обчірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обче́рсти и обче́рти, обічру, -реш, гл. Обдирать, ободрать, кору, кожу. Вх. Зн. 43.
Потіпаха, -хи, ж. 1) Бродяга. 2) Потаскуха. Се чеснії, не потіпахи, були тендітні при людях. Котл. Ен. III. 49.
Проділити Cм. проділяти.
Спреждевіку, спрежевіку, нар. Въ прежнія времена, съ давнихъ временъ. Спреждевіку чорти були білі. Мнж. 128. Шлях, та такий, шо він там спрежевіку проложений. Мнж. 37.
Табун, -на, м. 1) Табунъ. Вас. 197. Ой чий же то сивий коничок по табуні ходить? Грин. III. 589. 2) Стая, стадо. І тілько край ставка оставсь табун утят. Греб. 387. Дрохви, журавлі, хохітва підіймались табунами. Стор. Оселедці ходять табунами. Шейк. Табун горобців і табун мишей. Грин. II. 244. Ум. табунець, табунчик. Засоромивсь осміяний, горобець та й покинув ріднесенький табунець. Гліб.
Уживальний, -а, -е. Употребительный. Желех.