Заїда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. заї́стися, -ї́мся, -ї́сися, гл. Грызться, кусать другъ друга. Бджоли заїдається. . 2) Ссориться, поссориться, поспорить. Заїлись із гетьманом пани — порубають. Заївся писарь з старшиною. 3) Сильно нападать, лаять (о собакѣ).
Лозиня́чча, -ча, с. соб. Ув. отъ лозиння.
Мудря́ха, -хи, ж. Названіе одного изъ родовъ плахти.
Неволя, -лі, ж.
1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. з неволі робити. По неволѣ дѣлать.
2) Неволя, рабство. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали.
3) Плѣнъ. Татарва побрала в неволю.
4) Падучая болѣзнь.
5) Чортъ, бѣсъ. Ум. неволенька, нево́лечка. Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку.
Огрядний, -а́, -е́ Дородный. Огрядний високий парубок. Ум. огрядне́нький. Хоч низенька, так огрядненька. Стріла нас панночка сже доросла й огрядненька собі.
Попоночіти, -чіє, гл. безл. Стемнѣть. Уже попоночіло.
Поскочити, -чу, -чиш, гл. Прыгнуть; быстро пойти. Поскочила Орися до дверей. .
Сіточка, -ки, ж. Ум. отъ сіть.
Ступляти, -ля́ю, -єш, гл. Вступать. Я ступляю в Божий рай.
Штурляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать.
