Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гоноро́вий, -а, -е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич. Стор. І. 188.
Дога́дливий, -а, -е. Догадливый, смѣтливый. Тогді ляхи, мостивиї пани, догидливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. ЗОЮР. Оттоді то вдова недогадлива бувала, ще у другого козака правди питала. Мет. 423.
Запла́та, -ти, ж. Плата; вознагражденіе. Яка заплата, така й робота. Чуб. І. 283. Хоч у ката, аби заплата. Н. Вол. у. Роздай робітникам заплату. Єв. Мт. XX. 8. Бо Бог правдивий всіх нас діла знає: як хто заслужить — так заплату дає. Чуб. V. 450.
Збу́ти, -ся. Cм. збувати, -ся.
Змучитися, -чуся, -чишся, гл. 1) Измучиться. А джміль впився, з чорногузом бився, почав бійку велику, чорногуз змучився. Чуб. V. 1144. 2) Прожить въ мукахъ, страданіяхъ. Бідна, Гапчина сестра не зжила, а змучилась. О. 1861. X. 32.
Леле́чище, -ща, м. Ув. отъ лелека.
Обрадованна, -ної, ж.? Не мине Рябка обрадованна. Г.-Арт. (О. 1861. III. 81).
Перенизувати, -зую, -єш, сов. в. перенизати, -жу, -жеш, гл. Перенизывать перенизать наново. Намисто треба перенизати. Черниг. у.
Уколиця, -ці, ж. = околиця 1. Сюдою-тудою по за вколицю. Ном. № 7752.
Штиль м. 1) лю. Манеръ, образецъ. Cм. шталт. А там ізнов починають забудинки і всі на другий штиль. Св. Л. 24. 2) ля. Деревянный роженъ для носки соломы. Рудч. Ск. І. 70. Мнж. 194. Штилі, що солому носять, як молотять. Сим. 197. Кладе копицями, а виносить штилями. Нѣжин. у.