Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наймитча

Наймитча́, -ча́ти, с. Мальчикъ нанятый. Гонивши волики свої без наймитчати сам на пашу. Мкр. Г. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЙМИТЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЙМИТЧА"
Багате́нько и бага́течко, нар. Ум. отъ багато. Довольно много.
Обиденкою нар. За день. Я обиденкого справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Харьк. г. Cм. обидень.
Поскалічувати, -чую, -єш, гл. Искалѣчить (многихъ).
Поспашувати, -шую, -єш, гл. О травѣ, хлѣбѣ, находящихся на корню: дать скотинѣ ихъ выпасти. Коли жито чи пшениця дуже ростуть з осени, то щоб не пішло в стрілки, то треба пускати скотину по йому пастись — поспашувати.
Поторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Погремѣть, постучать.
Призвести Cм. призводити.
Рачок, -чка, м. 1) Ум. отъ рак. 2) Насѣк. Nepa cinerea. Вх. Пч. II. 27. 2) Названіе маленькаго вола съ небольшими рогами, выступающими впередъ. КС. 1898. VII. 47. 4) мн. Раст. = ракові шийки. ЗЮЗО. І. 132. 5) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. 6) мн. Глиняныя подставки въ видѣ треножниковъ или обручиковъ для разъединенія посуды, вкладываемой одна въ другую для обжиганія. Вас. 179.
Рудобривий, -а, -е. Рыжебровый. Чужа пані рудобрива. Чуб. III. 247.
Сичавіти, -вію, -єш, гл. О тканяхъ: сбѣгаться.
Швець, шевця, м. Сапожникъ, башмачникъ. Вас. 160. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. Ном. № 9573.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЙМИТЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.