Без'язикий, -а, -е. 1) Не имѣющій языка. Без'язика коняка. 2) Нѣмой, безсловесный. І всі у ряд поставали, наче без'язикі. Дружки без'язикі. Шевченко, вийшовши дивом якимся із тиї темноти притоптаної, похилої, без'язикої.
Зоглядати, -да́ю, -єш, гл. Созерцать, смотрѣть на. Бо як тебе зоглядаю, отця й неньку споминаю.
Квок! I меж. = кво. Ходить квочка коло кілочка та все квок, квок!
Лава, -ви, ж.
1) Неподвижная скамья въ хатѣ вдоль стѣны. А ні печі, а ні лави. Гість лави не засидить, ліжка не залежиш). лягти на лаву. Умереть (такъ какъ покойниковь кладуть, согласно обычаю, на лаві). положити на лаву. Хоронить. Отсюда проклятіе: щоб тебе положили на лаву! Желаю тебѣ смерти! также божба: а щоб мене до вечора на лаві положили! (коли не так кажу, зроблю). кинути під лаву. Пренебречь, забросить. Вони свою славу кинули під лаву. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву.
2) Узенькій мостикъ, бревно, переброшенное черезъ воду для перехода.
3) Рядъ, шеренга (людей, предметовъ). Повернувся козак Нечай од брами до брами, а поставив вражих ляхів у чотирі лави. Ой не вспів же та Нечаєнко на коника спасти, ой як став панів, гей як став ляхів у дві лави класти. — Пашня в полі як лова. А в нашого пана пшениця як шва. іти лавою. Идти рядами; идти сплошной массой. От, позакручувавши уси, і йдуть лавою. ставати лавою. Строиться, выстраиваться въ рядъ. У дві лави задніпрянці з москалями стали.
4) Рядъ рыболовныхъ сѣтей, поставленныхъ непрерывной стѣной.
5) Гряда въ рѣчномъ порогѣ. Кодацький поріг появився... ввесь білий, вкритий піною та бризками. Байдак загув і полетів з лави на лаву рівно, як стріла. В одну мить його, перенесло через поріг.
6) Часть снаряда лисиці (Cм.).
7) Коллегія судей въ старомъ малорусскомъ городскомъ судѣ.
8) Родъ карточной игры. Які ж були до карт охочі... гуляли часто до півночі, в ніска, в пари, у лави, в жгут. Ум. лавка, лавонька, лавочка. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці. І жив — не любила, і вмер — не тужила, і на лавці лежить, і не буду тужить. Ой привезли Бондарівну до нової хати, положили на лавонці, стали убірати. Не встиг дячок — неборачок на лавочку сісти, — лихо несе шмаровоза ту вечерю їсти.
Ле́скіт, -коту, м. и пр. = ло́скіт и пр.
Пахощі, -щів, ж. мн. Ароматъ, благоуханіе. Любисточок — для любощів, василечок — для пахощів. Було багацько квіток, багацько пахощів.
Підкурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. підкуритися, -рюся, -ришся, гл. Подкуриваться, подкуриться. Підкурюються од бишихи.
Почта, -ти и пр = пошта и пр.
Рогітра, -ри, ж. У гребенниковъ: перерѣзанная по длинѣ обыкновенная столярная пила.
Розбріхувати, -хую, -єш, сов. в. розбреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Разбалтывать, разболтать, разносить, разнести (сплетни). Жінки дуже нетерплячі, — зараз розбрешуть, як тільки що почують.