Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуркати

Ду́ркати, -каю, -єш, гл. Стучать. Вх. Лем. 412.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРКАТИ"
Відсисати, -са́ю, -єш, гл. Отсасывать.
Двійчи нар. = Двічи.
Дев'я́тник, -ка, м. Девятый четвергъ послѣ Свѣтлаго Праздника. Радомыс. у.
Зозвати Cм. ззивати.
Корписочка, -ки, ж. О лисицѣ (въ пѣснѣ): хлопотунья? постоянно копающаяся? Ой не знала удівонька, як у світі жить, та наняла ведмедика за плугом ходить... А лисичку-корписочку обідать носить. Чуб. V. 812.
Почорніти, -ні́ю, -єш, гл. Почернѣть. Червона калино, чого почорніла? Мет. 93.
Прокид, -ду, м. Пробужденіе. Прокид від сну. К. Дз. 110.
Сирість, -рости, ж. 1) Сырость, влажность. 2) Особый запахъ рыбный. Ном. № 1270. Запахло на березі баговінням, мулом та риб'ячою сирістю. Левиц. І. 125.
Терличка 2, -ки, ж. Родъ пѣсни. На мене, п'ятнойку, терличок співают. МУЕ. III. 34. Терличок хлопи співають на весілю або на музиках. МУЕ. III. 35.
Церківця, церковця, -ці, ж. 1) Ум. отъ церква. 2) мн. церковці. Родъ орнамента въ вышивкѣ. Гол. Од. 73. Colb. I. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.