Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпуститель, -ля, м. Отпускающій. Я Іван Хреститель, — гріхам відпуститель. Рудч. Ск. І. 178.
Гетьманець, -нця, м. Житель гетьманщини.
Діб, доби́, ж. 1) Время, пора. А молодиця наша саме у цю діб.... постерегла злодія. Кіев. г. Тепер нічна діб, — не дорого збиться з шляху. Кіев. г. Вже оця діб береться, мало не північ, а його й досі нема. Кіев. г. На вся́ку діб. Во всякое время. 2) Возрастъ, лѣта. Сей чоловік у вашу діб. Этотъ человѣкъ вашихъ лѣтъ. Лебедин. у. Коли старий чоловік, — буде мені батьком; коли середній, — буде мені братом, а коли у мою діб, — буде мені милий. Мнж. 51. Cм. Доба.
Запе́кати, -каю, -єш, гл. = запроторити. Десь її далеко запекав. Зміев. у.
Коропа, -пи, ж. Жаба. Вх. Зн. 28. Ум. коро́пка.
Манахве́йка, -ки, ж. Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 471.
Пергач, -ча́, м. Летучая мышь. Вх. Лем. 447.
Поминальний, -а, -е. Поминальный.
Спередити Cм. спережати.
Тета, -ти, ж. Тетя. Желех. Ум. тетка.