Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бевхати, -хаю, -єш, гл. Ударять глухо. Вх. Лем. 390.
Викобзати и виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку. Аф. 330.
Гіллюка, -ки, ж. = гілляка. Г. Барв. 18.
Зоряний, -а, -е. 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 53). 2) зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч. Грин. ІІ. 46, 320.
Недогодно нар.кому. Недостаетъ (кому).
Обтріпати Cм. обтріпувати.
Овесок, -ска, м. 1) Ум. отъ овес. 2) Родъ узора въ вышивкахъ. (Залюб.).
Переперчити, -чу́, -чи́ш, гл. Слишкомъ много перцу положить въ кушанье.
Підгір, -гору, м. = підгір'я. Турки й татари підгір узяли. АД. І. 33.
Чапуга, -ги, ж. Раст. Calamagrostis epigeios Roth. ЗЮЗО. I. 115. Cм. чаполоть.