Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бликання, -ня, с. 1) = блимання 1. 2)очима = блимання 2.
Гачур, -ра, м. = жеребець. Вх. Лем. 402. Ум. гачурик. Вх. Уг. 232.
Дограва́тися, -граю́ся, -є́шся, сов. в. догра́тися, -гра́юся, -єшся, гл. Доигрываться, доиграться.
Звені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дзвеніти. Текла річенька, звеніла. Чуб. III. 150.
Квасоля, -лі, ж. Фасоль. Phaseolus vulgaris. У нашого дядька квасолі грядка, та все біла. Ном. стр. 297. Оттут бувало із-за тину вилась квасоля по тичині. Шевч. 492. Ум. квасо́лечка. посадила квасолечку. Грин. III. 350.
Пововтузитися, -жуся, -зишся, гл. Повозиться. Довго пововтузилися, поки розібрали добре, як треба робити (молотити машиною). Харьк. у.
Попіднімати, -ма́ю, -єш, гл. = попідіймати.
Порозстелювати, -люю, -єш, гл. Разостлать (во множествѣ).
Сторчак, -ка, м. 1) Торчащій человѣкъ или предметъ. Оступіться, сторчаки!... Оттак, як бачите, стовбичать. Ном. № 12839. 2) Обрубки стволовъ травянистыхъ растеній. 3) сторчака дати. Упасть внизъ головой. Як сіпне, то так і дав сторчака аж під стіл. Св. Л. 181. То-же значеніе: ловити сторчаки. Чи й у вас, як у нас ловлять хлопці сторчаки? Грин. III. 648.
Тудийка, тудіка, нар. Вотъ туда. Вх. Зн. 10.