Винаходити, -джу, -диш, сов. в. винайти, -йду, -деш, гл.
1) Отыскивать, отыскать, разыскать.
2) Открывать, открыть; изобрѣтать, изобрѣсти.
Грязи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Грязнить.
Дьо́готь, -гтю, м. = діготь. Тхне смолою та дьогтем.
Єдва́бний, -а, -е. Изъ єдваба, шелковый. Ой возьми, мати, єдвабну хустиноньку. Панчішечки єдвабнії.
Жбу́хати, -хаю, -єш, одн. в. жбу́хнути, -ну, -неш, гл. Сразу много вливать, влить, налить.
Жуброви́й, -а, -е. Зубровый. Третя трубонька та жубровая.
Клептати и клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить.
Кум, -ма, м. Кумъ. То Хмельницький теє догадав, кумом його до себе прохав. Дума. Куми. Кумъ и кума вмѣстѣ. В кого діти мруть, то треба тому брати кумів стрічних. Неси ж в хату, а я верти кинусь за кумами. одкупні куми. Кумовья, замѣняющіе, послѣ соотвѣтственнаго народнаго обряда, прежнихъ, обыкновенныхъ, кумовьевъ, при чемъ послѣдніе совершенно теряютъ всѣ права кумовьевъ, — такая замѣна дѣлается только въ случаѣ долгой болѣзни ребенка. Cм. купо́вана мати. про́хані куми. Обыкновенные воспріемники. стрічані куми. Встрѣчные кумовья. рідний кум. Кумъ-воспріемникъ по отношенію къ отцу дитяти, послѣдній же — просто кум. Ум. кумась, куме́ць, кумочок, кумцьо. Здоров, кумасю мій, Кіндрате! Прийде кумець на обідець, а ложки не буде. Ой щучечки за для кумочка, а карасі за для кумасі. Та кумцьо таки не випив.
Пустоширокий, -а, -е. Широкій и пустой, безлюдный. Пустоширокі степи.
Уцькувати, -кую, -єш, гл. Затравить (собаками).