Важнющий, -а, -е. Очень важный. Мати і взяла собі в голову, що Антосьо важнюща персона, коли й Тимоха проти його нічичирк.
Жере́пмик, -ка, м. Лѣсъ изъ жерепу.
Заборо́шнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. заборошни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Запачкиваться, запачкаться мукою.
Зрадіти, -ді́ю, -єш, гл. Обрадоваться. «Вже козак твій назад іде». А козачка тому зраділа. Пані зраділа. Як вгляділо я вас, так аж зраділо.
Слишка, -ки, ж. 1) Слухъ, вѣсть. У нас така пройшла слишка, що вона вмерла. 2) мн. Родъ дѣтской игры.
Струснути, -сну, -неш, гл.
1) Встряхнуть. Струсне за гриву, то так і впаде.
2) Стряхнуть. От чоловік струснув груші, жінка позбірала.
Твердий, -а, -е. 1) Твердый.
2) Крѣпкій. Дзеркало ясне з твердої сталі. Благословіть дітей своїх твердими руками. Щоби він пошукав меду та твердого. Твердий жаль. Твердий сон.
3) Суровый, жестокій. Тверду війну будемо мати. Тверда зіма. Ум. тверденький, твердесенький. Такий, рибцю, тверденький жаль.
Умазати, -ся. Cм. умазувати, -ся.
Учарувати, -рую, -єш, гл.
1) Очаровать.
2) Приколдовать. Чи ти мене вчарувала, чи трутовки дала, ой що ж бо ти мені розум зовсім відібрала.
Штахвет, -ту, штахве́та, -ти, ж. Эстафета. І на! через штафет к Плутону. Послано його кудись із штахветою вночі.
