Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гнівитися, -влюся, -вишся, гл. = гніватися. Багатий тут на смерть гнівився. Котл.
Грубия́нство, -ва, с. Грубость; грубіянство. Прохали простити їх грубиянство. Г. Барв. 170. Грубиянство дике. К. ЦН. 292.
Дзвонари́ха, -хи, ж. Жена звонаря.
Жи́ляний, -а, -е. = жи́лавий.
Калічка, -ки, об. ум. отъ каліка. 1) Немного калѣка или маленькій калѣка. 2) Вторая ручка на косовищѣ, — въ концѣ его. Шух. І. 109. 3) Родъ съѣдобнаго гриба. Вх. Зн. 23.
Кріпко нар. 1) Крѣпко, сильно. Тут, обнявшись кріпко, ми загинем вкупі. Сніп. 2) Очень. Кріпко стереглись наші дівчата панських парубків. О. 1862. V. 109.
Пошануватися, -нуюся, -єшся, гл. 1) Повести себя хорошо. Тобі на Бога не сподіваться, самій було пошануваться. Лукаш. 75. 2) Угостить другъ друга. Грин. III. 426.
Ситняг, -гу, м. Родъ воднаго растенія. Стор. II. 151. Дике утя..., забилось собі між ситняг. Греб. 402.
Фавда, -ди, ж. Часть ґельґова. Cм. ґельґів. Шух. I. 175, 176.
Шепотильник, -ка, м. = шепоти́нник 3. Новомоск. у.