Вилежувати, -жую, -єш, сов. в. вилежати, -жу, -жиш, гл.
1) Вылеживать, вылежать У Пилипівку піч як море — не виспиш і не вилежиш її.
2) Пролеживать, пролежать. От я зіму вилежала.
Лабзючка, -ки, ж. Женщина-попрошайка.
Павун, -на, м.
1) = павич.
2) Павлиное перо.
Падь, -ді, ж. 1) = падина. 2) Падежъ скота. 3) Медвяная роса, причиняющая болѣзнь колосьевъ. Падь пала (шкодлива на хліб роса). 4) На мене падь пала. На меня стихъ нашелъ. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала.
Поблідлий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Чорняві хлопченята потомлені, поблідлі.
Пообполіскуватися, -куємося, -єтеся, гл. Ополоскаться (о многихъ). Тільки вскочили в воду, пообполіскувалися та й назад.
Репик, -ка, м. Раст. Agrimonia Eupatoria.
Сага, -ги, ж. Заливъ рѣчной. Хведора безрідного.... над сагою Дніпровою в чистім полі поховати.
Стьон, -ну, м. Фасонъ, модель. Зняв стьон з його брички.
Тутейший, -а, -е. = тутешній. Увесь тутейший люд. Ци ти, дівчино, з тутейшого краю?
