Ґа́зда, -ди, м. Хозяинъ. Ум. Ґа́здик, ґа́здонька, ґа́здочка. Ґаздику, де ти ідеш? Ґаздойко, ту нема нікого?
Дзє́ма, -ми, ж. Кушанье: отваръ картофеля, фасоли и бобовъ, въ который кладуть кусочки обыкновеннаго или кукурузнаго хлѣба.
Догляда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. догля́діти, -джу, -диш и догля́нути, -ну, -неш, гл. Присматривать, присмотрѣть; надзирать, стеречь; заботиться, позаботиться о чемъ. Будеш ти в мене хату помішати, малих діток доглядати. Господи моєї доглядає Елизар із Дамаска. Нащо вас кохав я, нащо доглядав? І я цілу ніч не спала та його доглядала, та й не доглянула: побіг мов божевільний. Дітки дрібненькі, — треба його доглядіти. Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш. Догляда́ти душі, догляда́ти сме́рти. Присматривать за умирающимъ и совершать все въ этомъ случаѣ необходимое. Ой я буду, брате, в степу помірати, та нікому буде, брате, смерти доглядати. Занедужав чумаченько, задумав умерти, та нікому чумакові доглядати смерти. Ой не дай же, Боже, в поході умерти, там нікому доглянути жовнірської смерти.
Занеха́ння, -ня, с. Пренебрежете, оставленіе безъ вниманія, недосмотръ, нерадѣніе.
Наречи́, -чу́, -че́ш, гл. = наректи.
Попрядки, -док, мн. = попряхи. В одну хату нас, дівчат, натириться, було, як раків у ятір, на попрядки.
Почурукати, -каю, -єш, гл. Поговорить? Піду лиш я ще до козаків та дещо з ними почурукаю.
Приймит, -та, м. = приймак.
Присогласити Cм. присоглашати.
Рудий, -а, -е. Рыжій. Ой ти рудий та поганий, поганого роду. Рудий, як собака. Голий, як руда миш. Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. Руда глина. Ум. руденький, руде́сенький.
