Бджоляник, -ка, м. Погребъ, гдѣ зимой держать ульи съ пчелами, омшаникъ.
Лупцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Хворостиною лупцює то по плечах, то по голові.
Льо́ник, -ка, м. Осевая чека, засовка.
Нака́зувати, -зую, -єш, сов. в. наказа́ти, -кажу́, -жеш, гл. 1) Приказывать приказать. 2) Передавать, передать словесно. Накажи братові, щоб він приніс граблі. Да далеченько мій миленький, — ніким наказать... Да накажу я свойму милому хоть рідним братком. Ой накажи, галко, ой накажи, чорна, од кошового вісти. Говорить, наговорить много. Наказав стільки, що й не переслухаєш. наказав на вербі груш. или: наказав три мішки гречаної вовни. Наговорилъ невозможнаго, несбыточнаго, несообразностей.
Окіл, око́лу, м. Окрестность, окружность. На увесь окіл є один чинбарь. На ввесь окіл гукав.
Підтакати, -ка́ю, -єш, гл. Поддакивать.
Попереїдати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и переїсти, но во множествѣ. Уже й миші половину попереїдали.
Скубати, -ба́ю, -єш, гл. = скубти.
Хвершалка, -ки, ж. Фельдшерица.
Цілка, -ки, ж. Цѣльная крупа съ непопорченными зернами.