Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зав'Язник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta.
Заречи́, -чу́, -че́ш, гл. = заректи. Желех.
Коновальський, -а, -е. Коновальскій. Цехи: різницький, коновальський, кушнірський, ткацький, шаповальський. Котл. Ен.
Нарозмовля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Наговориться. З ким люблюся, то й не наговорюся, з ким кохаюсь, то й не нарозмовляюсь. Грин. III. 387.
Осліпнути, -ну, -неш, гл. Ослѣпнуть. Гіркий світ: тато й мама осліп, а діти помацки ходять. Ном. № 9229.
Отіпати, -паю, -єш, гл. Очистить отъ кострики (коноплю). Гол. Од. 35.  
Пороспилювати, -люю, -єш, гл. Распилить (во множествѣ).
Пугукнути, -ну, -неш, гл. Крикнуть: пугу! Барило пугукнув, і юрба зупинилась. Стор. МПр. 119.
Чуманіти, -ні́ю, -єш, гл. 1) = чманіти. Вип'є без міри, та й після чуманів. Харьк. г. Чуманіє в голові. Лохв. у. 2) Сидѣть какъ одурѣлый, засиживаться. Сидимо — чуманіємо. Лохв. у. Чого він чуманіє? — т. е. чего онъ медлить уходить. Борз. у.
Швиндати, -даю, -єш, гл. = швендати. Москалі так і швиндають по базарю. О. 1862. І. 40.